19.02.2019 – Вівторок
«Молодь України»

Цей перспективний ягідний бізнес

13.02.2018
Станіслав РУСЮКСтаніслав РУСЮК

Щороку експорт фруктових та ягідних культур з України лише зростає. За червень-липень 2016 року загальний експорт свіжої та замороженої української ягоди становив 80 тонн. За ті ж два літні місяці 2017 року — сягнув позначки у 200 тонн, замороженої — у 70 тонн. Торік основним замовником свіжої ягоди була Білорусь, замороженої — країни ЄС. Найбільше українську смородину споживали в Австрії.

За минулий рік загальний експорт ягідних виріс на 64 % і сягнув небувалої позначки — $23,8 млн. Лідерами продажу стали: чорна смородина, лохина, малина, суниця. І ці показники щороку зростатимуть. Для ягідників це означає перспективу створення нового «міжнародного тренду» на українську смородину з-поміж іноземних дистриб’юторів.

Які перспективи відкриває смородина?

Нині смородиновий бізнес вважається одним з найбільш рентабельних у сфері сільського господарства, адже разом із невеликими капіталовкладеннями він приносить і значний прибуток.

На одному полі смородина гарно плодоносить впродовж 15-ти років. Вона містить вітамін С, а тому вважається цінною ягодою, яку добре використовувати з лікувальною метою. Через відносну легкість догляду та збирання на внутрішньому ринку України існує значна кількість індивідуальних виробників та колективних підприємств, що займаються вирощуванням смородини. Механізовані методи збирання ягід та хороша транспортабельність певних видів смородини також відкривають й зовнішній ринок.

Одночасно, на аматорському рівні цей вид агробізнесу вважається найдоступнішим. Однак варто врахувати складнощі технологічного процесу, а також той факт, що смородина починає гарно плодоносити лише на 3-й рік після посадки. Малі та середні господарства можуть претендувати на конкурентоспроможність (у питанні експорту смородини у свіжому чи замороженому вигляді) лише за умов регіонального об’єднання в межах відповідних асоціацій та кооперацій. Інакше — індивідуальним господарям за умов ручного збору ягід доцільніше продавати саджанці. Торік ринкова роздрібна ціна на такі сорти як «Ювілейна Копаня», «Вернісаж», «Софіївска», «Титанія», «Тісель», «Рубен» коливалась в межах 15-20 грн/шт. Ціна оптового продажу складала 6–8 грн/шт. Сорти «Бен Конан» і «Бен Гарен» можна було придбати за 10 грн/шт. (роздріб). А ось ціна за сорт «Бона» становила 25 грн/шт.

Кількість кущів на полі залежить від розміру самого поля та густоти садіння. За умови дотримання агротехнічних вимог на 1 гектарі можна посадити від 5-ти до 8,3 тис саджанців.

Та перед тим, як розпочати власний бізнес, варто послухати поради спеціалістів, відвідати спеціалізовані виставки, конференції, а також звернути увагу на такі моменти як: підготовка ґрунту, вибір сорту, система посадки та догляду, методи збору врожаю.

Як підготувати ґрунт?

Перед закладкою ягідника смородини рекомендується провести агрохімічний аналіз ґрунту. Тобто, оцінити вміст рухомих форм азоту, фосфору, калію та вміст макро-мікроелементів, визначити кислотність ґрунту.

По-перше, проведення попередньої діагностики зможе підвищити ефективність удобрення. Це дозволить забезпечити рослину необхідними поживними речовинами в майбутньому. По-друге, така експертиза заощадить ваші кошти. Наприклад, при визначенні достатньої кількості рухомого фосфору (конкретно в межах вашого поля), в подальшому його не вносять взагалі, або вносять мінімально. Нині агрохімічний аналіз здійснюється як в лабораторних умовах (обласними Інститутами АПК, Аграрними університетами, приватними лабораторіями), так і експрес-методом, тобто безпосередньо в полі за допомогою мобільної лабораторії.

Наступний етап — внесення необхідних органічних та мінеральних добрив під основне удобрення. Не забувайте, що смородина чутлива до кислотності ґрунту. Тому, якщо необхідно, на цьому ж етапі зробіть вапнування.

У перші два роки життя молоді саджанці необхідно підживлювати азотом. Також варто проводити аналіз поживних речовин у листках, що дозволить визначити вміст макро-мікроелементів і побачити доцільність прикореневого та позакореневого підживлення на подальших етапах розвитку кущів.

Як обрати сорт?

Вибирати потрібно районовані сорти, тобто такі, які рекомендують вирощувати у конкретному регіоні. Склад ґрунту може різнитись навіть на відстані 2–3 км у межах одного поля, а тому здійснення попереднього агрохімічного аналізу і зважений підбір сортів є необхідними умовами для отримання якісного продукту. Ягідники радять звернути увагу на такі ранні сорти як «Бона», «Бен Конан», «Бен Гарен», «Тісель»; середні: «Ювілейна копаня», «Вернісаж», «Софіївська», «Рубен»; пізні — «Титанія».

Посадка

Смородину варто висаджувати на суглинистих ґрунтах. В умовах підвищеної кислотності, засоленості чи на болотистій місцевості потрібно проводити додаткові заходи, наприклад вапнування.

Поле під смородину готують заздалегідь. Одним з найкращих попередників під закладку ягідника смородини виступає зайнятий пар. Як він утворюється? Навесні висівають одну з таких культур як гірчиця, ріпак, жито озиме, редька та ін., а в період їх цвітіння — переорюють ґрунт. А це сприяє покращенню його якості та зберігає вологу.

Схема посадки залежить від способу збирання готових плодів смородини: за механізованого збирання відстань в рядку між кущами має становити 0,8–1м з міжряддям 2,5–3м, за ручного збирання міжряддя можна зменшити до 1,5–2м. Кожний саджанець саджають в ямку. Кидають в неї компост, перегній, будь-які інші органічні добрива. Далі, з метою формування додаткових пагонів, присипають 2–3 бруньки землею. Саму посадку найкраще проводити восени.

Догляд

Для контролю чисельності підгризаючих та інших шкідників рекомендується проводити низку заходів. Найчастіше смородині загрожують різні види попелиць, склівка смородинова, смородиновий бруньковий кліщ та ін. Можливе й ураження хворобами. Такими як: американська борошниста роса, антракноз і септоріоз тощо.

Смородина є вологолюбною рослиною. Тому в умовах щорічного зростання температури повітря особливо актуальною є ефективна система поливу. Раціональною та економічною є система крапельного зрошення. Існує кілька можливих варіантів її створення.

Не забувайте й про обрізку кущів. Після посадки варто здійснювати обрізку кожного пагону, залишаючи на ньому 2–4 найсильніші бруньки, які стануть скелетними гілками. Слабкі гілки обрізають повністю — «під нуль». На другий рік при слабкому утворенні прикореневих пагонів повністю обрізають 1–2 скелетні гілки, залишаючи при цьому лише 3–4 добре розвинених. Обрізку варто здійснювати й надалі, приблизно до п’ятирічного віку куща.

Восени не забувайте видаляти сухе й опале листя, а також сухі гілки. Вони є місцем перезимівлі шкідників, а також джерелом розповсюдження й акумуляції різних захворювань смородини.