19.02.2019 – Вівторок
«Молодь України»

Тараканівський форт — тест на хоробрість

22.06.2018
Тараканівський форт — тест на хоробрість

Така вже природа людини — нас лякають, але водночас приваблюють містичні історії та моторошні місця. Ми із завмиранням серця слухаємо оповиті таємницями легенди, а жага отримати порцію гострих відчуттів надихає на пошуки й дослідження загадкових місць. Одним з наймістичніших місць в Україні вважається Тараканівський, або Дубенський, форт. І навіть якщо ви зовсім нічого не знаєте про цей об’єкт, то, опинившись на території форту, відчувши його неоднозначну атмосферу, ваш пульс почастішає, а по спині пробіжить легкий холодок. «Ласкаво просимо до українського форту Байяр», — припрошують місцеві екскурсоводи, проводячи паралелі з відомим французьким фортом.

Віта ГАРАЩУК, спеціально для «МУ».

Фортеця, склад і в’язниця

Тараканівський форт — споруда, яка не має аналогів в Україні. Розташований він неподалік села Тараканів в Дубенському районі Рівненської області. До речі, назву селища «Тараканів» дарма ототожнюють із тарганами: най­імовірніше, вона пов’язана зі словосполученням «татарський хан», або «татархан».

Фортецю зводили протягом 17 років, з 1873 по 1890 рік. На той час Рівненщина перебувала під владою Російської імперії, і форт був необхідний для захисту залізниці Львів — Київ, що проходила поблизу Дубного. За деякими даними, витрати на будівництво склали шість мільйонів карбованців. Контури форту нагадують ромб зі сторонами до 240 метрів. Через це його вважають однією з найбільших фортець в Україні. До системи оборони входили глибокий рів і земляні вали, укріплені опорною стіною. Із зовнішнім світом цитадель з’єднувалася двома мостами та підземними тунелями. По периметру фортеці розташовувались 105 двоярусних казематів, які призначались для проживання військовослужбовців, господарських потреб. У форті було все: пекарня, лазарет і операційна, дезінфекційні камери та морг, лазня, водопровід, туалети й каналізація. Усі каземати були обладнані електричним освітленням і вентиляцією та обігрівались печами. Зсередини форт нагадує як рів із входами та численними арками. Кажуть, від поверхні укріплень униз ідуть сім підземних рівнів! Це робить Тараканівський форт дуже привабливим для спелеологів та фанатів спелеоспорту.

За іронією долі, Тараканівський форт за призначенням так і не використали. Уже в 1900 році його перетворили на склад, а згодом — на в’язницю. У 1915 році шедевром військово-інженерної думки скористалися австрійці. Вони ж його і зруйнували у 1916 році під час Брусилівського прориву. Тому, на жаль, багато стін до сьогодні не збереглися. І зруйновані стіни арок, насипи цегли та таблички «Прохід заборонено» нагадують декорації апокаліптичного кіно. До слова, тут знімали український історичний фільм режисера Олеся Саніна «Поводир, або Квіти мають очі». Саме Тараканівський форт зобразив стару козацьку фортецю, де збиралися незрячі кобзарі. Офіційно Тараканівський форт і досі перебуває у власності Міністерства Оборони України, яке ніяк не опікується пам’яткою. Утім, не забороняє заходити відвідувачам.

Тут знімали український історичний фільм режисера Олеся Саніна «Поводир, або Квіти мають очі». Саме Тараканівський форт зобразив стару козацьку фортецю, де збиралися незрячі кобзарі.

Привиди загиблих солдатів

Про форт ходить безліч переказів. Найвідоміший з них — про привидів австрійських солдатів, які досі блукають безлюдними коридорами. Та найдивнішою є легенда про випробування німцями секретної зброї під час Другої світової війни, а коли зрозуміли, що поразка близько,  — залили всі таємниці надміцним бетоном і покинули фортецю. Такі байки дослідники вважають малоймовірними, але існує думка, що форт цілком могли використовувати як склад хімічної зброї. «Хочете протестувати себе на хороб­рість, приїздіть ночувати у форт. Головне, не злякатися дивних звуків та загадкових тіней. Хтозна, які насправді таємниці приховує це місце. А можливо, це тунель до іншої реальності?», — зацікавлює допитливу молодь екскурсовод Олексій, який не раз залишався ночувати у форті. Каже, що одного разу йому навіть примарилися духи загиблих польських і радянських солдатів, які полягли тут під час кривавих боїв у липні

1920-го. У такі історії повірити непросто, але зовнішня потужність форту та його загадковий вигляд точно не залишать байдужими нікого, хто тут хоч раз побував.

Попереджаємо: не їдьте досліджувати форт без провідників або добре обізнаних друзів — місцеві застерігають, що форт дуже небезпечний, особливо внутрішня будівля — казарми, адже там регулярно щось обвалюється. Тож якщо зберетесь до форту, обов’язково знайдіть компетентного гіда, який детально розповість багато цікавого з історії та сьогодення цієї містичної споруди.

Ще одна порада — обов’язково вдягатись у цупкий одяг, повністю закривати ноги та руки: у форті росте борщівник Сосновського — небезпечна для життя та здоров’я рослина.

Також варто прихопити з собою ліхтарик. Він допоможе не загубитися в темних і холодних коридорах. Під час прогулянки по форту потрібно бути вкрай обережними: гіди нагадують, що час від часу неуважні гості випускають з виду ями в підлозі, падають у них і травмуються.

Як дістатися. Власним авто — їдете трасою Київ — Чоп (автошлях М 06). Рухаючись на південь, у Тараканові треба повернути за цвинтарем ліворуч, і проїхати десь 700 метрів до форту. Ви побачите лише пагорб і хащі, приблизно в цьому місці завжди стоять машини, там можете запаркуватись і ви. Від Дубна до с. Тараканів — 5 км — можна дістатися на таксі чи автобусом «Дубно — Радивилів». Зупинка наприкінці с. Тараканів, а далі — ліворуч ґрунтівкою. Залізницею можна дістатися до Дубна потягами: «Київ — Ужгород»; «Харків — Львів».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.