26.04.2019 – П’ятниця
«Молодь України»

Сотня життів за професійне зростання

17.12.2018
Сотня життів за професійне зростання

Наразі в німецькому місті Ольденбург триває гучний судовий процес над Нільсом Хегелем  колишнім медбратом, якого звинувачують у скоєнні 100 навмисних убивств. Показово, що своєї вини чоловік не заперечує, натомість стверджує, що відчуває обов’язок дати відповідь родичам кожної своєї жертви

Ростислав Загорулько

Нільс Хегель був зразковим медичним братом. У лікарнях Ольденбурга та Дельменгорста, де він працював упродовж 1999–2005 років, за ним закріпилася слава блискучого реаніматолога. А що повернути людину з того світу йому часом не вдавалося, то що ж тут дивного? «На все воля Божа! З кожним може трапитися!» — запевняли себе й один одного його колеги.

Тож Хегель мав добру репутацію. Здавалося, ніщо не зможе її «підмочити». Та сталося інакше. У червні 2005 року під час чергування Хегеля одному з пацієнтів стало зле. Досить швидко з’ясувалося, що причиною цього були ліки, які увів йому медичний брат (лікар знайшов чотири порожні ампули в смітнику в палаті хворого). І все б нічого, та ці ліки, ще й у такій дозі, давати цьому пацієнтові було протипоказано. Вибухнув скандал. Хегеля заарештували за звинуваченням у замаху на вбивство, а відтак засудили до семи з половиною років позбавлення волі. Можливо, на цьому історія Хегеля-медбрата й завершилася б. Відсидівши своє, він би звільнився й назавжди зник із поля зору громадськості. Але доля вирішила інакше.

Дізнавшись про вирок у справі Хегеля, донька жінки, померлої в дельменгорстській лікарні, звернулася в правоохоронні органи із заявою, у якій вказала, що підозрює в смерті своєї матері засудженого медбрата. Розпочалося нове розслідування, унаслідок якого у 2014–2015 роках над Хегелем відбувся ще один суд. На ньому колишній медичний працівник зізнався в скоєнні 30 вбивств. За його словами, він вводив пацієнтам великі дози ліків, що провокували в них серцевий напад, а відтак намагався реанімувати хворих, відточуючи в такий нехитрий спосіб свої професійні навички. Крім цього, Хегель вибачився перед родичами своїх жертв і висловив сподівання, що всі вони віднайдуть спокій. Та це не врятувало душогуба. Суд визнав його винним у двох вбивствах і двох замахах на вбивство (усього лише!) та засудив до довічного ув’язнення.

Потому слідство вирішило перевірити причетність Хегеля до інших смертей, які сталися в медичних закладах, де він працював. Для цього провели ексгумацію 130 трупів із їх подальшою токсикологічною експертизою. Водночас вивчили службову документацію лікарень Ольденбурга та Дельменгорста, яка засвідчувала — кількість людей, котрі потрапляли до відділення інтенсивної терапії в дні чергувань Хегеля, була значно більшою, ніж зазвичай.

Унаслідок проведеної перевірки, слідство зібрало докази причетності Хегеля до смертей 100 пацієнтів: 36 в Ольденбурзі та 64 в Дельменгорсті. Тож якщо провину Хегеля доведуть на третьому судовому процесі в його справі, що нещодавно розпочався в Ольденбурзі, він увійде в історію як суд над одним із наймасовіших серійних убивць усіх часів. Здається, що йде саме до того. Адже своєї вини Хегель не заперечує, натомість стверджує, що відчуває обов’язок дати відповідь родичам кожної своєї жертви. За таких обставин суду залишається тільки розібратися з мотивами, якими керувався душогуб — обидві сторони процесу ­мають щодо цього свою версію. Захист, зокрема, стверджує, що головним мотивом дій Хегеля було бажання відшліфувати свою професійну майстерність. Обвинувачення ж наполягає на його прагненні справити враження на керівництво та колег. Ще одним проблемним моментом є кількість жертв убивці — зва­жаючи на те, що частина трупів була піддана кремації, а значить, недоступна для токсикологічної експертизи, слідство стверджує, що їх могло бути значно більше.