19.02.2019 – Вівторок
«Молодь України»

Сміття на службі громад

19.11.2018
Сміття на службі громад

Ми вже звикли, що ледь мова торкнеться діяльності та проблем об’єднаних територіальних громад (ОТГ), то, найперше, йдеться про дороги, вуличне освітлення, ремонт дитсадків, ФАПів тощо. Але все більше знаходимо фактів, коли, крім згаданих традиційних точок докладання зусиль, мешканці переймаються й захистом довкілля.

Юрій БРЯЗГУНОВ

Однак почати треба не із сільської глибинки, а з Києва, де в рідному районі на Борщагівці одного ранку ваш автор не побачив у дворі контейнер, куди ми впродовж тривалого часу зносили пластикові пляшки, пакети, контейнери для страв тощо. Аби пересвідчитися, що це — лише випадковий збіг обставин, обійшов прибудинкові території ще п’яти багатоповерхівок і теж не побачив традиційних металевих конструкцій на колесах. Відтак подався на Лук’янівку, де три висотки на Деревлянській, Мельникова та Герцена утворюють один двір. Там замість шести контейнерів (по одному біля кожного під’їзду) знайшов лише один, але й той розташований надто далеко від помешкань. Двірники раціонально пояснити таку ситуацію не змогли. Чи не захотіли, бо є чутки, що вони й цуплять одне в одного оті возики на колесах. А ще — це додаткові клопоти для тих, хто й так не дуже встигає сумлінно стежити за чистотою й порядком біля наших помешкань. До речі, не «за дурно», бо вже є окремий рядок у наших комунальних платіжках.

Натомість автор, заглибившись у тему, натрапив на цікаві приклади утилізації відходів далеко від столичних тротуарів. Наприклад, Шацька об’єднана терито­ріальна громада на Волині взялася за ­реалізацію проекту «Впровадження роздільного збирання компонентів ТПВ (твердих побутових відходів — ред.) — шлях до покращення санітарного та екологічного стану селища Шацьк». Автори проекту мали на меті створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів, що значно поліпшить умови проживання мешканців містечка. У громаді облаштували майже 300 контейнерів для збору сміття, значна частина яких призначена саме для збору пластику та скла. Окрім того, у громаді кілька років успішно функціонує збір сміття. Начальник місцевого комунального підприємства Іван Коваль пояснює, що сортування та перероблення сміття — необхідні кроки для кожного населеного пункту. Однак реалії такі, що людей іноді потрібно спонукати елементарно прибирати за собою й не лишати сміття, де заманеться.

Хоча проблема є значно глибшою, ніж лише чистота та затишок дворів. Бо йдеться про наше здоров’я й навіть пряму загрозу життю. Наприклад, деякі види пластмас під час нагрівання починають виділяти бісфенол — небезпечний хімічний елемент, який накопичується в організмі й може призвести до онкологічних хвороб. А ми ж зранку пакуємо в пластикові контейнери бутерброди та інші страви дітям у школу та й собі — на роботу. Замість металевих або ж скляних. А в обідню перерву ще й нагріваємо «тормозок» у мікрохвильовій печі, що лише сприяє виділенню шкідливих речовин.

Навіть більше, пластикові вироби виділяють шкідливі речовини не лише внаслідок термічної обробки, а й просто під дією сонячних променів! Що вже говорити про тонни сміття, які просто вивозять на звалища без перероблення. А термін розкладання однієї пластикової пляшки, до речі, — кілька сотень років! Маловивченим залишається й питання впливу на здоров’я мікропластику — решток штучних матеріалів, які не розкладаються повністю, а перетворюються на дрібні частинки. А згодом потрапляють до ґрунту, водойм, а відтак — і до харчових продуктів.

Як же рятуватися від такої небезпеки? Як не дивно, але автор про корисний досвід розв’язання цієї проблеми дізнався із сайту gov.ua із рубрики «Децентралізація дає можливості». Саме там розповідається про досвід Куликівської ОТГ на Чернігівщині, селищний голова якої Наталія Халімон разом із колегами з інших громад узяли участь у міжнародному навчальному візиті до ­Австрії саме з питання утилізації відходів. У цій країні вже десятиліттями діє ­система роздільного збирання твердих побутових відходів та їх утилізації. Там спільно діють у цьому напрямі громади і приватні структури; мешканці самостійно сортують сміття ще вдома, а підприємство розміщує в людських господах два сміттєві контейнери: один для органічних відходів, а другий — для несортованих. Вторинну сировину збирають окремо. Місцева влада створює спеціальні пункти приймання відсортованого сміття, куди господарі самостійно його доставляють. Окремо сортують папір, картон, кольорове та біле скло, метали, пластикові пляшки, твердий пластик, а також технічні прилади, батарейки, лампи, тверді хімічні та медичні відходи. Майже 60 % пластику переробляється, а решту місцевий цементний завод використовує як альтернативу мінеральному паливу, що здешевлює виробництво цементу. Будівельне сміття подріб­нюють і використовують для будівництва доріг. А все, із чим не впоралися сміттєпереробні заводи, розповідає Куликівський селищний голова, відвозять на сміттєспалювальний завод, який ці відходи спалює, виробляючи теплову та електроенергію, що повертається в помешкання членів громади. Наталія Халімон стверджує, що така практика є корисною й актуальною для Куликівської ОТГ, отож тут запроваджують корисний досвід австрійців. Закупо­вуються сміттєвоз і контейнери для сміття, хоча куликівці й власними силами виготов­ляють схожі для збирання пластикових пляшок. Паралельно розгор­тається інформаційно-роз’яснювальна кампанія в середовищі громади, котру навчають, як правильно сортувати відходи.

Але є приклади значно радикальніших ­настроїв у новостворених громадах. ­Наприклад, депутати Славської селищної ОТГ на Галичині збираються взагалі обмежити використання поліетилену в межах своєї громади. «Вчені довели, що розпад поліетилену триває понад 200 років, а ми з вами використовуємо їх у необмеженій кількості впродовж кількох хвилин. Такі дії можуть призвести до екологічної катастрофи. Тому депутати закликали населення подбати про свою планету та рекомендували замінити поліетиленові пакети паперовими або тканинними торбинками, а також схвалили звернення до Верховної Ради України щодо внесення змін у законодавство для заборони використання поліетиленових пакетів», — йдеться в повідомленні на офіційному сайті громади.

До слова, війну пластику останніми роками офіційно оголосили у Євросоюзі. Так, Єврокомісія вирішила, що кількість харчових продуктів, упакованих у пластик, має бути зменшена, а деякі одноразові пластикові вироби (як-от трубочки для пиття, пакети та ватні палички) будуть повністю заборонені до 2021 року. На пострадянському просторі першою країною, що ввела суворі норми, стала Грузія, яка з жовтня цього року заборонила одноразові поліетиленові пакети.

У Славській громаді збираються боротися із поліетиленом поступово: для цього залучатимуть ЗМІ та проводитимуть спеціальні заходи. «Ми будемо проводити інформаційні кампанії: круглі столи, виховні години, показові заняття, майстер-класи зі створення екоторбинок. На 2018–2019 рік плануємо затвердити програму, де буде передбачене фінансове заохочення для тих суб’єктів господарювання, які відмовляються від поліетилену», — пояснила в коментарі «МУ» начальник відділу туризму та комунікацій Ольга Безушко.