19.02.2019 – Вівторок
«Молодь України»

Робота після довгого перепочинку

17.01.2019
Робота після довгого перепочинку

Чи насправді понеділок такий тяжкий день, як про нього говорять?

Звичайно, ні. Йдеться, передусім, про ті адаптаційні процеси, які переживає організм людини після вихідних. А ще й про психологічну втому, за наявності якої будь-який день на остогидлій роботі буде «понеділком», не кажучи вже про перший робочий день тижня.

Та сьогодні хочу поговорити не про «понеділки», а про налаштування на ефективну та плідну працю після більш тривалого перепочинку. Як свідчать психологічні дослідження, люди по-різному адаптуються до повернення робочого режиму: якщо комусь достатньо кілька годин, щоб «в’їхати» у звичний ритм, то дехто потребує кілька тижнів! Проте таке неприродне затягування процесу адаптації стає додатковим стресом для організму та психіки людини, виводить зі стану внутрішньої рівноваги, псує настрій та навіть стосунки.

Як уникнути таких неприємних наслідків «поствакаційного синдрому»? Виявляється — усе дуже просто. Достатньо лише правильно спланувати вихід із відпустки (тобто — відповідним чином організувати останні дні відпочинку) та свою діяльність у перші роботі дні. З правильної організації відпочинку ми і розпочнемо.

На превеликий жаль, у своїй практиці мені неодноразово доводиться зустрічатися з людьми, які скаржаться на перевтому ще до … закінчення відпустки! Виявляється, значна частина українців не вміє відпочивати так, аби в результаті були відновлені фізичні та психічні сили організму, а отриманих вражень від минулої відпустки вистачило аж до наступної. І йдеться не про традиції недалекого минулого обов’язково робити ремонт під час відпустки. Ні. Ми маємо чітко розуміти: від чого і як нам необхідно відпочити. І якщо мені потрібна «тиша в ефірі» — відключити телефон та соціальні мережі; якщо потрібен час на роздуми та відновлення — створити можливість побути на самоті чи запланувати перебування на природі; якщо є потреба у певному самовдосконаленні — скласти перелік книг та графік їх читання; у нових враженнях — запланувати подорожі; якщо ж потрібен фізичний відпочинок змореному тілу — запланувати час на його горизонтальне розміщення. Часом потрібно управляти; тим паче, якщо це такий довгоочікуваний відпочинок. Великою помилкою є пускання його плину на самотік.

Плануючи від’їзди, варто повернутися з поїздки завчасно (особливо із регіонів з відмінними від України кліматичними умовами та іншим часовим поясом) — у такому випадку організму доведеться спочатку адаптуватися до домашніх умов, і лише потім — до робочого режиму. Завчасне повернення допоможе уникнути надмірного стресового навантаження.

Окрім того, варто подбати і про режимні моменти: останні дні відпустки не варто перевиснажувати організм надмірним вживанням алкоголю, переїданням та нічними прогулянками, якщо робочий день у вас починається рано вранці.

Доречним буде приділити трішки часу в останній день відпустки підбиттю підсумків минулого відпочинку (що вдалося, а що ні і чому) та плануванню (!) наступного (думки про нього допоможуть трішки відволіктися у тяжкі хвилини перших робочих днів). Окрім того, варто приділити трішки часу і плануванню перших робочих днів: наявність такого письмового плану допоможе задіяти резерви психіки у ті моменти, коли несила буде взяти себе в руки, а також уникнути марної витрати часу на «розкачку», що теж негативно впливає на наш психоемоційний стан.

Щодо початку роботи, то психологи радять, за можливості, не виходити із відпустки у понеділок. Набагато кращим варіантами для цього будуть середа чи четвер: налаштуватися на роботу на 2–3 дні набагато легше, аніж одразу на всі 5.

Але чи не найголовніше — у вас має бути те, заради чого ви щодня йдете на роботу. Хороші друзі, цікаві проекти, нові успіхи чи досягнення, можливість зібрати кошти на придбання важливої речі чи майбутню подорож — байдуже. Цей перелік можна продовжувати. І тяжко втриматися, щоб не перефразувати слова Фрідріха Ніцше, який, досліджуючи питання сенсу людського існування, якось зазначив: «Якщо у людини є «навіщо», то вона зможе витримати будь-яке «як».