19.02.2019 – Вівторок
«Молодь України»

Олександр МЕЛЬНИК: «Майбутнє залежить від змін, які починаємо втілювати вже сьогодні»

08.12.2018
Олександр МЕЛЬНИК: «Майбутнє залежить від змін, які починаємо втілювати вже сьогодні»

Щороку з України в пошуках кращої долі виїжджають тисячі студентів. За даними Міністерства економічного розвитку, за кордоном навчаються майже 70 тисяч наших співвітчизників. Водночас лише 7 % планують повернутися на Батьківщину, про що свідчить дослідження Інституту суспільних відносин. Причини виїзду за кордон різні  від бажання отримати диплом європейського зразка до незадоволення умовами життя в Україні. Питання відтоку молодих кадрів гостро стоїть перед українською владою вже не перший рік. На державному рівні відбувається усвідомлення цієї проблеми та спроби її розв’язання, і особливо цінними на цьому тлі видаються об’єднання ініціативної молоді. Саме таку відшукує Міністерство молоді і спорту України, яке разом із Програмою розвитку ООН в Україні другий рік поспіль проводять конкурс найкращих практик молодіжної роботи. Нещодавно відбулася презентація підсумків заходу: найкращими визнали 64 проекти з усієї України. Серед них  Студентська Рада Вінниччини, яка вже понад рік працює при Вінницькій облдержадміністрації та об’єднує понад 125 студентів із різних ЗВО області. Лідер цього органу студентського самоврядування  студент Олександр Мельник, який твердо вирішив поєднати свою долю з роботою на благо України. Він упевнений, що студентство може привернути увагу органів державної влади до проблем молоді та запровадити кроки, що допоможуть утримати її в нашій державі.

Ольга ЖУРАВЛЬОВА

— Олександре, як на практиці виглядає робота Студради Вінниччини?

— Насправді, для нас це не просто робота, а стиль життя. Президія СРВ збирається щотижня для визначення планів та обговорення поточних питань. Ми маємо шість виконавчих комітетів (зв’язків із громадськістю та владою; освітньої діяльності; культурно-масової роботи; соціальних питань; правової роботи, комітет із міжнародної діяльності), які також проводять збори щотижня. Власного офісу, на жаль, не маємо, але Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА надає нам конференц-зал для роботи. У перспективі розраховуємо отримати і власний простір.

— Якими проектами й досягненнями пишаєтеся найбільше? Над чим працюєте зараз?

— Кожний реалізований проект — це маленька перемога та величезна праця всієї команди. Можна виокремити декілька глобальних ініціатив. На фінальному етапі знаходиться проект про пільговий проїзд для студентів денної форми навчання на внутрішньообласному автобусному та маршрутному транспорті. Проект, над яким ми працюємо понад вісім місяців, охоплює приблизно 23 тисячі студентів. Залишилося підготувати його до винесення на сесію обласної ради. Також ми впроваджуємо проект «Об’єднані любов’ю» голови соціального комітету Марини Януш, націлений на пошук наставників для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Маємо успіхи й на міжнародній арені. 7 жовтня 2018 року підписали декларацію про співробітництво з молоддю Свєнтокшиського Воєводства Республіки Польща, перейматимемо їхній досвід самоврядування та ділитимемося своїм.

Є і дрібніші, але не менш важливі питання, які вдалося розв’язати. Наприклад, нещодавно за нашого сприяння в ОДА фінансово допомогли делегації Вінницького аграрного університету, яка представляє Україну на Міжнародному молодіжному конкурсі «StartUp-проект» у Єревані. Ми завжди закликаємо студентство звертатися до нас зі своїми питаннями та проблемами. Якщо є можливість через виконавчу владу їм допомогти, то чому б це й не зробити?

— Хто вас підтримує, окрім ОДА?

— За цей рік ми гучно заявили про себе. Працюємо з усіма департаментами Вінницької обладміністрації, однак основну підтримку надає голова ОДА Валерій Коровій та Департамент соціальної та молодіжної політики обладміністрації. Залучаємо і приватних підприємців, університети, коледжі та професійно-технічні училища, зазвичай нам ніхто не відмовляє в підтримці, тому що розуміють важливість того, чим ми займаємося.

— Які маєте плани на 2019 рік?

— Наша команда визначила кілька пріоритетних напрямів у роботі, один із яких буде пов’язаний із грантовою діяльністю в межах співпраці з нашими польськими колегами. Не забуваємо і про дві важливі події для ­всієї України — президентські та парламентські вибори. Ми аполітичні, але запустимо проект із комплексної оцінки діяльності народних депутатів із Вінницької області. Уже опрацьо­вуємо відвідуваність сесій, виконання передвиборчих обіцянок, голосування по важливим законопроектах тощо. Значну увагу приділимо активізації молодіжного електорату, який, на жаль, пасивний і віддає можливість формувати парламент старшому поколінню.

— Ви обмовилися, що молодь пасивна в політичному житті країни. А як щодо інших сфер? Чи не складно зараз об’єднувати активну розумну молодь?

— Не можна сказати, що наша молодь безініціативна та апатична, вона радше втратила віру в те, що може щось змінити. Тому, ­окрім того, що активізуємо її, залучаючи до реалізації різних проектів, ми ще і все­ляємо віру в те, що майбутнє — у наших руках. Допомагаємо шукати таланти та нама­гаємося зробити сильного іще сильнішим.

— Які, на Вашу думку, основні потреби та проблеми молоді в Україні?

— На вході в один з університетів у Південній Африканській Республіці висить ­табличка, на якій написано, що, аби знищити націю, не потрібні ні ядерні бомби, ні ракети, досить знизити рівень освіти. Тоді лікарі з поганою освітою почнуть погано лікувати, будівельники — будувати, судді — судити не за законом тощо. Системі освіти потрібно приділяти увагу на рівні з обороною, як стратегічно важливій частині соціального та економічного розвитку країни. Треба підвищувати якість та престиж освіти та науки в Україні.

— Ви задоволені якістю своєї освіти?

— Звичайно. Я завжди з гордістю говорю, що я — студент Вінницького національного аграрного університету, який дав мені сильний поштовх у професійній самореалізації. Отримую дві вищі освіти, на денній формі навчаюся на факультеті економіки та підприємництва, а заочно — на факультеті механізації сільського господарства. Влітку проходив стажування в Міністерстві економічного розвитку й торгівлі України в межах всеукраїнського проекту «Державотворець». Після його завершення мені запропонували залишитися працювати, але я мусив відмовитися, бо зараз ще отримую диплом магістра, без якого можна й не мріяти про керівні посади в органах державної влади.

— Наостанок не можу не запитати про Ваші політичні плани, адже в одному з ­інтерв’ю Ви заявляли, що збираєтеся балотуватися до Верховної Ради…

— Як я вже зазначав, наступного року є дві важливі події, тому спершу потрібно ­обрати президента, а потім можна і про парламентські вибори говорити. Є одне твердження, яке я вважаю помилковим: коли говорять, що «молодь — це наше майбутнє». Я глибоко переконаний, що ми, молодь — це сьогодення України! Тому наше майбутнє залежить від змін, які ми почи­наємо втілювати вже сьогодні.