24.05.2019 – П’ятниця
«Молодь України»

Олександр Лисенко: «Суми вдруге поспіль очолили рейтинг прозорості найбільших міст України»

22.04.2019
Олександр Лисенко: «Суми вдруге поспіль очолили рейтинг прозорості найбільших міст України»

Олександр Миколайович Лисенко майже десятиліття при владі в Сумах. Він був депутатом, секретарем, виконувачем обов’язки міського голови, а з 2014 року очолює місто Суми.

На долю міського голови випав складний період: економічний занепад багатьох підприємств, прикордоння області й Сум із країною-агресором, нестабільність у соціально-політичному житті.

Як і чим живе громада обласного центру зараз і які перспективи має? Про це  у нашому інтерв’ю.

Раїса ВОРОНЕНКО

Розкажіть про Ваші здобутки та діяльність на посаді міського голови за останні п’ять років?

— Головним досягненням вважаю те, що нам вдалося налагодити комунікацію з громадою, подолати величезну прірву, яка розділяла тих, хто сиділи у високих кабінетах, і пересічних сумчан.

Ми часто збираємося разом із громадськістю, зокрема і з молодими людьми, учасниками проекту «Відкрий Україну», висловлюємо власні позиції, обговорюємо можливості — так народжуються конструктивні рішення.

Традиційно наше місто — у лідерах з організації бюджетного процесу. Серед останніх перемог — відзнака в номінації «Найкраще залучення громадян до бюджетного процесу в місті», яку ми здобули в рейтингу бюджетної прозорості «Кришталь року».

Прозорість і відкритість нашої діяльності були й залишаються пріоритетом. Суми вдруге поспіль очолили рейтинг прозорості 50-ти найбільших міст України. Також ми — лідер у забезпеченні доступу до публічної інформації для містян згідно з дослідженням Центру «Ейдос» у співпраці із Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради ­У­країни з прав людини. Чільні місця в експертних моніторингах посідає й офіційний сайт міської ради щодо оприлюднення обов’язкової інформації тощо.

За підсумками дослідження експертів Інституту масової інформації (ІМІ), проведеного за підтримки Freedom House, Сумська міська рада визнана однією з кращих за створенням умов для роботи ЗМІ.

Апаратні наради, засідання виконавчого комітету, сесії міської ради — усе це відбувається у відкритому режимі за участі представників громади та транслюється в на інформаційному порталі Сумської міської ради.

Задля поглиблення синергії влада-громада торік було ухвалено Програму сприяння розвитку громадянського суспільства на 2019–2021 роки. Вона розроблена в межах Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, а також на виконання Постанови КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Програма має на меті створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства в місті Суми, налагодження ефективної взаємодії громадськості з органами місцевого самоврядування на засадах партнерства, забезпечення додаткових можливостей для реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина.

— Які основні напрями діяльності Вашої команди сьогодні?

— Одним із ключових напрямів є енергоефективність та енергоощадження. Насамперед такі заходи впроваджуємо в бюджетній сфері — закладах освіти та медицини, адже це не лише економія бюджетних коштів, а й комфортні умови для перебування дітей і пацієнтів. До питання підходимо комплексно: йдеться не лише про утеплення стін, а й про ремонт дахів, заміну вікон та дверей, модернізацію системи опалення.

У 2015 році місто приєдналося до провідної ­європейської ініціативи — Угоди мерів, на виконання якої у вересні 2016 року Сумська міська рада затвердила План дій сталого енергетичного розвитку міста Суми до 2025 року, що передбачає скорочення споживання енергоресурсів на 21,3 %, заміщення частки природного газу альтернативними джерелами на 5,8 %, зменшення викидів СО2 на 26,2 %, скорочення видатків на паливно-енергетичні ресурси щонайменше на 344,3 млн грн.

Зрозуміло, що тільки коштом міського бюджету реалізувати все задумане важко, тому ­активно працюємо над залученням коштів на реалізацію проектів з енергоощадження з альтернативних джерел. Спільно з Європейським інвестиційним банком працюємо над впровадженням енергоефективних заходів у 33 дошкільних навчальних закладах. У співпраці з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO) проводили термомодернізацію двох дитячих садків і школи, а тепер працюємо над обстеженням двох будівель міської дитячої клінічної лікарні. Разом із Німецьким товариством із міжнародного співробітництва (GIZ) впроваджуємо проект енергоефективної термомодернізації ще однієї будівлі цього закладу.

Враховуючи позитивний досвід співпраці з НЕФКО, підготували проектну пропозицію на модернізацію та реконструкцію системи водовідведення, яка передбачає залучення кредитних коштів Північної екологічної фінансової корпорації та грантових коштів Європейського Союзу.

Щодо інших досягнень, то серед таких і повна відмова від ганебної практики залучення на поточні утримання шкіл і дитсадків батьківських коштів — із 2016 року ця стаття витрат фінансується повністю коштом міського бюджету, а ще щороку всі навчально-виховні заклади додатково отримують фіксовану суму для власних потреб, розмір якої раз на рік збільшуємо.

Також із року в рік ми нарощуємо обсяги ремонту доріг — якщо у 2016 році це були 22 вулиці і 116 тисяч квадратних метрів, то вже торік — 35 вулиць і 154 тисячі квадратних метрів виконаних робіт. Аби підвищити якість ремонтів, у 2017 році закупили новий асфальтний завод. Він здатний до виробітку 80 тонн асфальту нового покоління за годину та завдяки своїй енергоефективності може працювати цілодобово.

— Як налагоджується Ваша співпраця з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, будинковими комітетами та зі всіма сумчанами?

— Ми приводимо до ладу комунікації, прибудинкові території (вже капітально відремонтували майже 400 дворів), чого не було раніше, та наводимо лад у будинках. Капітальні ремонти житлового фонду виконуємо як суто коштом міського бюджету, так і на умовах співфінансування 70/30 і 60/40, де 70 % і 60 % від загальної вартості робіт — це кошти міського бюджету, 30 % — власні та залучені кошти ОСББ і ЖБК, 40 % — гроші співвласників багатоквартирних будинків, що ще не зорганізувалися.

Багато хто дорікає мені за це. Говорять, будинок — то власність мешканців, тож нехай вони й займаються ремонтами. Але ж люди не один десяток років сумлінно сплачували ЖЕКам за послуги, а натомість нічого не отримували, тож ми не маємо морального права залишати їх сам на сам із проблемами, що накопичувалися роками.

А також ремонтуємо тротуари, встановлюємо нові зупинки тощо.

Ще один ключовий напрям роботи — розвиток комунального транспорту, фінансово вигідного для сумчан: проїзд у ньому коштує менше, ніж у приватному, до того ж, пенсіонери користуються безкоштовно, школярі — за півціни, а студенти ­їздять по пільгових проїзних.

У 2016 році коштом міського бюджету придбали вісім автобусів, у 2017 — дев’ять автобусів і чотири тролейбуси, у 2018 — чотири автобуси та чотири тролейбуси.

У 2018 році Європейський інвестиційний банк ухвалив рішення про виділення першого траншу в сумі 89 млн євро для реалізації шести проектів у чотирьох містах, серед яких опинилися й Суми. 28 липня минулого року в офіційному віснику ­Європейського Союзу опублікували оголошення про наміри закупівлі нових тролейбусів для нашого міста. Зараз спеціалісти КП «Електроавтотранс» готують тендерну документацію для проведення закупівель за процедурою міжнародних конкурсних торгів, опрацьовують проект угоди про передачу коштів позики.

У мікрорайонах міста з’явилися нові об’єкти інфраструктури, зокрема, сквери, дитячі та спортивні майданчики, футбольні поля. Частина — завдяки втіленню ініціатив сумчан у межах громадського (партиципаторного) бюджету. Впроваджувати такий механізм участі сумчан у розподілі коштів міської скарбниці почали у 2016-му та з року в рік збільшуємо фінансування за цим напрямом, стартували з п’яти млн грн, а у 2018 році виділили вже дев’ять млн грн.

Серед перших в Україні ми запровадили надання учасникам АТО/ООС коштом міського бюджету одноразової цільової матеріальної допомоги на ці потреби. Попередньо консультувалися з бійцями та громадськими організаціями, як краще вирішити їхнє житлове питання. І зійшлися на цьому ­варіанті. Для нас було важливо, щоби захисники не чекали роками поліпшення житлових умов, а могли отримати власне житло в найкоротші терміни. Упродовж п’яти років щороку спрямовуватимемо по 21 млн грн для придбання житла. Вони порівну розподілятимуться між 60 учасниками АТО.

Зроблено багато, Ви й самі це бачите, але і зробити ще треба немало.

— Чи буде створена Сумська об’єднана територіальна громада, і які населені пункти увійдуть до неї?

— Одразу хочу наголосити, що ініціатива ­приєднання до Сум не може виходити від обласного центру, це прерогатива або сільського голови, або ж тамтешнього депутатського корпусу. Таку пропозицію надала Піщанська сільська рада і, згідно з ухваленим на початку лютого рішенням, уже розпочато процедуру приєднання. Так, під час лютневої сесії міської ради депутати затвердили план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади, відповідно до якого департамент фінансів, економіки та інвестицій має провести розрахунки обсягу доходів та видатків об’єднаної територіальної громади після приєднання, здійснити моніторинг закладів, які утримуються коштом бюджету органу місцевого самоврядування, провести інвентаризацію активів і зобов’язань територіальної громади, що приєднується. І вже на квітневій сесії міської ради передбачено кінцеве ухвалення відповідного рішення.

Об’єднавшись із Піщанською сільською радою, Суми отримають можливість розвиватися. Адже коли ми говоримо про розширення меж міста, то маємо на увазі лісові угіддя, землю, на якій уже підведені всі необхідні комунікації і, працюючи на якій, можна розвивати туризм, інші сфери діяльності, наповнюючи тим самим міський бюджет. Натомість жителі Піщанської сільської ради зможуть отримувати послуги у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства в міських закладах.

Хочу зазначити, що коли ми покажемо, як співпрацюємо з новими громадами, багато навколишніх сільських і селищних рад теж виявлять бажання приєднатися до Сум, бо це — нові перспективи соціально-економічного та культурного розвитку їхніх територій.

— Як можна оцінити дії обласної влади щодо перереєстрації понад 40 підприємств ­обласної власності, через що міський бюджет за 2019 рік втрачає майже 80 млн грн? Що це — необхідність чи рейдерство?

— Перереєстрація установ, закладів, ­підприємств обласної комунальної власності, які розташовані в Сумах, здійснена наприкінці 2018 року в інших територіальних громадах області, у зв’язку з чим міський бюджет справді втрачає мільйони гривень.

По-перше, це є порушенням чинного законодавства, а по-друге, вказані дії підривають фінансові засади територіальної громади Сум. Вважаю це злочинними діями проти нашої сумської громади.

Не виключаю, що нам доведеться переглядати низку міських соціальних програм, скорочувати їх. Обсяг видатків може бути зменшено на 15 %, які попередньо передбачалися на забезпечення життє­діяльності міста, розвиток об’єктів інфраструктури, надання встановлених міською радою соціальних гарантій для малозахищених прошарків населення, зокрема й на реалізацію програми щодо придбання житла учасникам АТО тощо.

Для нас, влади міста, вкрай важливе завдання — донести інформацію про цю ситуацію до містян та дізнатися їхню думку. Тож я доручив підлеглим опрацювати питання вивчення громадської думки щодо ставлення сумчан до перереєстрації установ, підприємств, закладів обласної комунальної власності, бо, безумовно, сумчани мають висловити власну думку. Зазначу, що з позиції здорового глузду неможливо пояснити причину одночасної зміни місцезнаходження численних юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність у Сумах. Керівники установ та закладів обласного підпорядкування, не змінюючи фактичного місцезнаходження, провели державну перереєстрацію місцезнаходження в інших населених пунктах області — і такі їхні дії можуть мати ознаки злочину, передбаченого ст. 205–1 Кримінального кодексу ­України та ст. 366 Кримінального кодексу України. Ще додам: аби зупинити руйнування фінансової основи місцевого самоврядування, ми направили низку звернень і до правоохоронних органів області й України, і до виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожана, і до вищого керівництва України з проханням у межах повноважень та чинного законодавства негайно втрутитися в ситуацію.

— Дякую за розмову.