19.02.2019 – Вівторок
«Молодь України»

Не вір Геннадію, або як розпізнати фейк

10.08.2018
Не вір Геннадію,  або як розпізнати фейк

Із соціальних мереж на нас щоденно падає інформаційна лавина. Ми фізично не в змозі критично її сприймати. У Фейсбуці читаємо новини, спостерігаємо за життям родичів, друзів та зовсім незнайомих (а часом і нереальних) людей і організацій. Ми пишемо і коментуємо — сперечаємося, підтримуємо, захоплюємося, репостимо пости, які нам сподобалися або зачепили нас.

Ольга МІЛЯНОВИЧ, «МУ».

Але хто такі «ми»? З жовтня 2017 по березень 2018 року компанія «Фейсбук» видалила із соцмережі 1,27 мільярда (!) фейкових акаунтів. За цей же період соцмережа за допомогою автоматичної системи виявлення та звернень від користувачів заблокувала 1,56 мільярда постів зі спамом. Фейкові публікації набирають тисячі лайків, їм вірять і поширюють далі.

Сумнівній інформації у соцмережах різною мірою піддаються всі — від новачків у Фейсбуці до журналістів, які критично сприймають написане. Що особливо небезпечно у часи виборів, інформаційної війни з Росією та й загалом будь-якої суспільно-значущої події чи персони, адже це вводить в оману та дозволяє маніпулювати тисячами, якщо не мільйонами людей.

Підтримаймо репостами простого хлопчину

Ось яскравий приклад фейку. Популярний персонаж інтернет-жартів — Гарольд — став лікарем з Білої Церкви.

Не всі користувачі мережі купилися на це, але були й такі, що щиро повірили в існування цього «Геннадія» і писали йому слова підтримки у коментарях. Та цей приклад досить безневинної неправди показує, як легко можна ввести в оману сотні людей.

Навіть відомий український боксер Олександр Усик, чемпіон світу з боксу став героєм інтернет-жарту. Однак, як у випадку з Геннадієм-Гарольдом, багато людей повірили й вирішили підтримати репостами «простого хлопчину».

Згадаймо яскравий приклад сконструйованого фейку, який «не розкусила» вже навіть журналістська спільнота. Трапилося це у 2016 році і йшлося про нібито зйомки львівського сезону серіалу «Комісар Рекс» українською мовою за підтримки Міністерства інформаційної політики, з головним персонажем — скандальним Анатолієм Пашиніним. Була створена сторінка у Фейс­буці, де й почали з’являтися відповідні новини. Інформація розлетілася ЗМІ. Журналісти розмістили новину на своїх сайтах, а користувачі обговорювали це у соціальних мережах. Варто зазначити, що причиною проникнення фейків із соцмереж у ЗМІ часто є брак часу на перевірку інформації, адже в українських реаліях співробітник інтернет-ЗМІ — редактор стрічки новин — має поставити за день близько 20 новин. За словами ініціаторів експерименту, лише декілька представників ЗМІ написали уточнення до адмі­ністраторів сторінки. Як бачимо, відрізнити фейк від правди складно. Для цього пот­рібно мати високий рівень медіаграмотності, виділяти час для перевірки новин та постійно сумніватися в інформації, що трапляється нам у соцмережах.

Не довіряй — перевіряй

Фейк створити досить просто. По-перше, у спеціальних програмах можна дописати чи домалювати будь-що до будь-якого зображення. Тому до фото у Фейсбуці слід ставитися з недовірою. Особливо якщо вони емоційні чи містять заклики про певні дії. Те ж саме щодо відео. Досить лише вирізати правильну частину з цілого, і мати російського солдата стає матір’ю українського вояка.

Щоб уточнити вірогідність фото/відео, радимо використовувати у системі Google пошук по картинках і дивитися, чи траплялося це зображення раніше. А відео можна перевірити ввівши декілька ключових слів у пошук на сервісі Youtube або безпосередньо в Google. Якщо ви є недосвідченим користувачем інтернету, намагайтеся дуже критично сприймати фото і відео, які розповсюджуються в соцмережах. Взагалі, сучасне інформаційне середовище таке, що все у вашій новинній стрічці на Фейсбуці слід сприймати з максимальною недовірою.

Часто фейк важко виявити через, на перший погляд, правдиве джерело. Начебто експерт або відомий політик написав щось у Фейсбуці, навів цифри чи результати досліджень. Але тут рівень довіри має бути такий же, як і до сумнівних фото.

Ще одним популярним явищем у соц­мережах стали сенсаційні статті з викриттями дій української влади, євреїв, націоналістів тощо. До цієї ж категорії належать тексти з чудодійними рецептами від усіх хвороб, які, звичайно ж, приховують лікарі, починаючи від 25 способів очищення печінки до лікування раку соком лимона. Здавалося б, уже одні заголовки мають відштовхнути читача своєю абсурдністю та упередженістю. Але тисячі людей репостять сумнівні публікації, і, можливо, навіть приймають сумнівні рішення на основі такої інформації.

Для того, щоб формувати в себе критичне сприйняття інформації у соціальних мережах та в інтернеті загалом, варто читати видання, що займаються викриттям неправди та аналізують медіасередовище, наприклад, сайт для перевірки фейків кремлівської пропаганди — Stopfake.org,
видання Detector.media — аналізує все, що пов’язане зі ЗМІ, у тому числі пропаганду та фейки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.