24.05.2019 – П’ятниця
«Молодь України»

Мало не закрили або як нардеп Шинькович 22 сільські медзаклади врятував

14.03.2019
Мало не закрили або як нардеп Шинькович 22 сільські медзаклади врятував

Звістка про те, що у їхньому селі хочуть закрити фельдшерський пункт, впала жителям села Мала Клітна, наче сніг на голову. І, як пізніше з‘ясувалося, не тільки в них. Загалом у Красилівському районі, що на Хмельниччині, замість того, щоб намагатися зберегти мережу елементарних медичних послуг, недовго думаючи, без жодних докорів сумління знайшли спосіб позбутися проблеми фінансування і вирішили фактично ліквідувати 22 медичні заклади, оскільки громадам не під силу утримувати ці ФАПи та медпункти.

Виконувач обов’язків голови райдержадміністрації Дмитро Склонний повідомив про це голів сільських рад під час наради в районі цілком спокійно, а вони від цього втратили спокій надовго.

Надія ПАКУЛЬКО

Нічого ціннішого за здоров’я людини не повинно бути. Тож завдяки реформі децентралізації чиновники на місцях, як і планувалося, мали б наближати медичні послуги до пацієнтів. На жаль, дехто розуміє це по-своєму, як, наприклад, Дмитро Склонний. Не може громада взяти на свої плечі непосильний тягар фінансування фельдшерського пункту, то це — її проблема. Вони знають, що в такому випадку робити, і вдаються до свідомо антисоціальних кроків — найлегше закрити й не морочитися. Так мало статися. Та не сталося, хоча все до того йшло. Отже, про три історії з обнадійливим завершенням.

«МИ НЕ МОГЛИ З ЦИМ ЗМИРИТИСЯ»

«Це ж цинічна несправедливість у ставленні до сільського населення, особливо до стареньких людей, — нарікає голова Малоклітнянської сільської ради Тетяна Агафонова. — Наша сільрада включає сім населених пунктів. Навіть якби й не було 300 чоловік населення, а, скажімо, 299, то вони що, не мають права лікуватися?..

На першу невідкладну допомогу годі розраховувати, бо села знаходяться за 30, 40, а то й більше кілометрів від Красилова. А якщо в людини дуже високий тиск і загроза інсульту або інфаркту, чи, скажімо, комусь потрібно якийсь укол зробити чи щеплення дитині?.. Як так можна?..

Ми торік поповнили районний бюджет трьома мільйонами гривень. Вважайте, що їх у нас просто забрали, бо поки ми не в об’єднаній територіальній громаді, то наші гроші йдуть у район. Натомість нам ніхто не дав жодної копійки. Люди платять податки за власні паї, то хоч би по 10–20 гривень із них виділили нам на першу невідкладну допомогу. Ми, звісно, будемо об’єднуватися, щоб свої кошти самим розподіляти. Хоча нерідко чиновники з району не дуже поспішають наближати послуги до населення і в ОТГ, як це мало би бути згідно із законом про децентралізацію, а діють із точністю до навпаки».

Тож обуренню людей не було меж, бо кожному терпінню колись приходить кінець. Вирішили негайно звернутися до депутата від свого округу Андрія Шиньковича, який був для них останньою надією. Він завжди їх чув і за будь-яких обставин намагався виручити. От і тепер не встиг дізнатися, як одразу ж перейнявся проблемою й добився свого — процес зупинили.

«Андрій Васильович для нас — це як швидка допомога, — веселішає пані Тетяна. — З ним нам справді дуже пощастило. Це не тільки я можу так сказати, про це вам тут скаже кожен».

НА НАШІ ПЛЕЧІ СКИНУЛИ ВСЕ, ЩО МОГЛИ

«Навіть за пільгові ліки має платити громада, — обурюється голова Антонінської селищної ОТГ Наталія Кондратюк. — Але це ще квіточки. Справжні ягідки нам піднесли, коли задумали позакривати сільські медичні заклади.

От, скажімо, наше поліклінічне відділення — це Антонінський підрозділ Красилівської центральної районної лікарні, який має десять лікарняних ліжок. Тут лікуємо стаціонарно тих хворих, котрі цього потребують. Але комусь у районі, вибачте, «стрельнуло» у голову, що треба нам його скинути. А якщо, мовляв, не хочете, то закриємо. І, думаєте, цим обійшлися? Зовсім ні. Окрім того, «під роздачу» потрапили ще й 13 наших ФАПів.

Можете уявити собі: Антонінська ОТГ межує із трьома іншими районами. Маємо досить віддалені села, відстань до райцентру від яких до сорока й більше кілометрів. То питається: як отримувати наближені послуги, про які нам так гарно розказували? А на чиїй совісті смерть жінки із села Велика Медведівка, яку привезли до райцентру, а там у лікарні не було місця, і дорогою назад та жінка померла?..

Скажу чесно, — продовжує пані Наталя, — ми цими рішеннями були шоковані. Люди криком кричали, що не допустять такого. Уже збиралися їхати в Красилів до райдержадміністрації та районної ради й палити під цими адмінбудівлями шини, продумували й інші акції непокори. Стримало їх те, що наш депутат втрутився. Він зробив усе, що міг. І, слава Богу, поки що ніхто нічого тут закривати не буде. То добре, що в нас є такий Андрій Шинькович, який став горою на захист людей і врятував ситуацію. А як бути іншим?».

ВИХІД ІЗ БЕЗВИХОДІ

«Наша сільська рада складається із трьох населених пунктів, у яких проживає 311 осіб, — розповідає про наболіле голова Глібківської сільської ради Юлія Сивак. — Районний бюджет (хотіли ми того чи ні), а минулого року поповнили на 500 тисяч гривень. Нам із того анічогісінько не дали. Загалом за три роки, відколи я головую, пригадую лише один раз, коли на розв’язання проблем із водою районом було виділено сільській раді 150 тисяч гривень. Оце і все. Тепер ще і сказали брати на фінансування наш єдиний Глібківський фельдшерський пункт, а ні — то закриють. Ніхто не подумав, як бути людям, особливо похилого віку, які не можуть самотужки дістатися до райцентру за десятки кілометрів, а потім ще й повернутися додому, бо де ж там подітися — хіба під плотом переночувати.

А «медичку» нашу хіба можна позбавити роботи?.. Та їй вклонитися низько треба, що пішки ходить на виклики, а то й сідає на велосипеда, щоб доїхати до пацієнта в друге село.

Ми вже так думали: якщо таки напосядуть, то відкладемо все, але медпункт закрити не дамо. Будемо зі своїх копійок утримувати, може, їх лиш на те і вистачить. Люди мене в цьому повністю підтримують.

На щастя, вихід із безвихідної скрути може бути. Завдяки народному депутату України Андрію Шиньковичу й за підтримки керівництва облдержадміністрації разом із райрадою вже почали шукати варіанти. А ми поки що полегшено видихнули. Сподіваємось, що все вирішиться й люди заспокояться».

***

Як повідомив журналістам народний депутат України Андрій Шинькович, медпункти і ФАПи в Красилівському районі таки вдалося врятувати. Але ця ситуація оголила проблему, яка вказала на загрозу, що дуже низько нависла над сільськими медичними закладами. Тому Асоціація народних депутатів України, яку він очолює, вимагає негайно ввести мораторій на їх закриття до повного завершення процесу децентралізації. І лише тоді, можливо, провести передачу медпунктів, ФАПів і амбулаторій місцевим бюджетам.

Також Андрій Шинькович переконаний, що в реформування медичної галузі на її первинному рівні, яке загалом має позитивні наслідки, потрібно внести корективи. Йдеться про невідповідність у зарплатах лікарів міст і сільських територій. Останні отримують зараз удвічі або і втричі меншу зарплатню, ніж їхні міські колеги. Причина — у концентрації населення. Адже зібрати в місті 2000 пацієнтів значно простіше, ніж у сільській місцевості на відстанях 20-30 кілометрів. Між тим, гроші, як відомо, «йдуть за пацієнтом».

«До того ж, у сільських місцевостях має утримуватися більше працівників, — зазначив депутат. — Наприклад, на моєму окрузі в місті Нетішин лікарю потрібна одна медсестра, а в Білогір’ї — 5–6. Між тим, і в першому, і в другому випадках усе це оплачується з однакової суми, у середньому — один мільйон гривень у рік. Тому Асоціація нардепів просить Міністерство охорони здоров‘я почути їх і встановити нарахування коштів для пацієнтів сіл за коефіцієнтом 1,5».

Під час брифінгу Андрій Шинькович порадив іншим регіонам узяти за приклад ініціативу голови Хмельницької облдержадміністрації Вадима Лозового, яку підтримала обласна рада і виділила п’ять мільйонів гривень на комп’ютеризацію сільської медицини. Це конкретні дії, спрямовані на її розвиток і забезпечення базових цінностей держави, зокрема, охорону здоров’я людей.