24.05.2019 – П’ятниця
«Молодь України»

Космічні перегони

18.04.2019
Космічні перегони

З часів відправки першої людини в космос пройшло 58 років, а з моменту першої прогулянки по Місяцю – майже 50 років. З часу завершення гонки озброєнь між СРСР та США інтерес громадськості до космосу охолонув, а в масовій свідомості зріло переконання, що час гучних космічних звершень для людства залишився в минулому.

Однак в останні роки, зокрема і завдяки американському винахіднику та бізнесмену Ілону Маску, стає все більш очевидним – освоєнню космосу бути! Минулого року людство зробило важливий крок на шляху до Марса, а цьогоріч – наблизилося до нього ще на крок.

11 квітня компанія Ілона Маска SpaceX успішно провела перший комерційний запуск найважчої ракети на Землі – Falcon Heavy. Замовниками польоту виступили представники Саудівської Аравії, які хотіли вивести на орбіту свій телекомунікаційний супутник Arabsat 6A вагою майже 6 тонн.

Сильні вітри у Флориді, звідки стартувала Falcon Heavy, не вщухали, і запуск переносили тричі. Ракету запустили 12 квітня приблизно о 2 годині ночі за ­київським часом.

Falcon Heavy не літав з лютого минулого року. Тоді ракета здійснила свій перший успішний тестовий політ з електрокаром Tesla Roadster на борту. 6-тонний супутник є незначним вантажем для гіганта Falcon Heavy, адже ракета може доставити на низьку навколоземну орбіту приблизно 63 тонни корисного вантажу.

Але найголовніше – незабаром після запуску всі три блоки першого ступеня здійснили м’яку посадку знову на Землі задля використання в наступних запусках. SpaceX змогли зробити свої ракети багаторазовими, що значно знизило вартість виведення одного кілограма вантажу в космос. Завдяки просунутому обладнанню, ступені ракети автоматично повертаються на Землю і їх можна використовувати повторно, а не залишати на орбітах, втрачаючи час і ресурси на спорудження нових апаратів. Звичайно, вартість запусків ракет SpaceX обчислюється десятками мільйонів доларів, але це все одно в рази нижче, ніж у конкурентів.

Поки Falcon Heavy «тренується», на Марсі працює марсохід Curiosity. 11 квітня в NASA повідомили, що в межах програми пошуку глинистих мінералів марсохід пробурив нову свердловину в корінній породі на схилі гори Шарпа. Поки результатів аналізів ще немає, але на Землі їх чекають, схрестивши пальці. Якщо виявиться, що матеріал глинистий, це означатиме, що він, найімовірніше, утворився в воді, яка є, або, принаймні, була на Марсі.

А тим часом NASA назвало три найкращі проекти житла на червоній планеті, оголосивши трьох фіналістів конкурсу 3D-Printed Habitat Challenge з будівництва будинків на Марсі. Переможець отримає 800 тис. дол.

Конкурс розпочався ще в 2015 році, команди боролися за розробку укриттів, придатних для Місяця, Марса і — оптимістично — за їх межами. Нью-йоркська команда SEArch+/Apis Cor посіла перше місце завдяки своїй унікальній крученій структурі, яка всіяна невеликими отворами, що пропускають природне світло. Команда, яка посіла друге місце, Team Zoperhous, припустила, що їх модульні структури можуть бути надруковані автономним ровером. Одночасно з природними ресурсами передбачається і використання спеціального термопластика, здатного витримувати екстремальні зміни температури на поверхні. Третє місце дісталося концепту під назвою Mars Incubator, їх варіант пропонує зведення з реголіту і міцного поліетилену чотирьох модулів: технічного, житлового, багатофункціонального, а також модуля для вирощування рослин.

Нещодавно архітектурна компанія Skidmore, Owings & Merrill представила своє бачення «Місячного села» (Moon Village) — першого постійного поселення людей на поверхні Місяця. Новий проект розроблений у співпраці з Європейським космічним агентством (ESA) і Массачусетським технологічним інститутом. Місячне село грунтується на принципах стійкості і самодостатності. У генеральному плані передба­чається поселення на краю кратера Шеклтон поблизу південного полюса Місяця, в якому зберігається майже безперервне денне світло упродовж усього місячного року.

Структури, що скла­даються з трьох-чотирьох поверхів, міститимуть робочі місця, житлові приміщення, а також системи екологічного контролю та життєзабезпечення. Стійкість до екстремальних температур, метеоритів і пилу підвищується за рахунок захищеної оболонки на основі реголіту. «Проект — це зовсім новий виклик у сфері архітектурного дизайну. Місячне село має бути здатним підтримувати людське життя в незаселених умовах. Ми повинні розглянути проблеми, про які ніхто не подумає на Землі, такі як радіаційний захист, перепади тиску і те, як забезпечити повітря для дихання», — зазначає представник команди архітекторів Колін Кооп.

Найбільший у світі літак

Ще одна важлива подія зі світу космосу відбулася 13 квітня: в небо піднявся літак з найширшим розмахом крила. Stratolaunch розроблявся компанією Stratolaunch Systems, одним із засновників якої був співзасновник Microsoft Пол ­Аллен. Літак позиціюється як система «повітряного старту» для запуску ракет і космопланів, що дозволяє ефективно обирати траєкторію і використовувати менше палива. Апарат — це двофюзеляжний літак, розмах крила якого становить 117,3 м: це робить його літаком з найдовшим крилом в світі (розмах крила Ан-225 «Мрія» — 88,4 м). 13 квітня 2019 року літак здійснив свій перший успішний політ, стартувавши з аеродрому в пустелі Мохаве, і незабаром успішно приземлився. Передба­чається, що за один політ літак-носій зможе піднімати в повітря до трьох ракет Pegasus XL.

Перший місячний зонд Ізраїлю

21 лютого компанія SpaceX вивела ізраїльський супутник Beresheet компанії SpaceIL на траєкторію польоту до Місяця. 5 квітня Beresheet перейшов на місячну орбіту, а Ізраїль став сьомою країною в світі, що досягла природного супутника Землі. Однак 11 квітня під час посадки на Місяць супутник розбився об поверхню. Спуск апарату проходив штатно до висоти в 149 м, на якій основний двигун раптово вимкнувся і трапилося аварійне перезавантаження бортового комп’ютера. Двигун ввімкнувся через кілька секунд, але знизити швидкість апарат вже не зміг. «Кожна спроба досягти нових рубежів дає нам можливість вчитися, пристосовуватися і прогресувати. Я не сумніваюся, що Ізраїль і SpaceIL будуть продовжувати дослідження, і я з нетерпінням чекаю святкування їх майбутніх досягнень», — прокоментував ситуацію з посадкою зонда глава NASA Джеймс Бріденстайн.

У разі успішного примісячення апарату Ізраїль міг стати четвертою країною після СРСР, США і Китаю, що доставила автоматичну станцію на поверхню природного супутника Землі. Але для Ізраїлю найуспішніша відправка супутника — вже важливий крок до освоєння космосу. На місію було витрачено приблизно 100 млн дол.

Чорну діру побачили!

Глобальна інтерферометрична мережа радіо- і міліметрових обсерваторій під назвою Телескоп горизонту подій (EHT) змогла розгледіти тінь надмасивної чорної діри в центрі активної галактики M87. Вперше вдалося отримати пряме зображення такого об’єкта. Чорні діри залишаються об’єктами гіпотетичними, але астрономи практично не сумніваються в їх реальності, оскільки отримано безліч непрямих свідчень їхнього існування, починаючи від спостережень тісних подвійних систем і до гравітаційних хвиль. Однак безпосередніх спостережень чорних дір досі не існувало.

Консервування людей  для польотів

Для польотів до дальніх зірок анабіоз може стати єдиним способом всім членам команди долетіти до мети живими і відносно молодими. Для цього треба охолодити тіло людини до мінімально можливих значень, щоб уповільнити всі обмінні процеси в ньому. Одна з головних проблем (але не єдина!) — утворення в клітинах кристалів льоду, що розривають ці клітини зсередини. Вчені створили біоміметичну систему, в якій вода не замерзає і при –263С. Такий ефект досягається за допомогою ліпідних мембран, які і перешкоджають появі кристалів льоду у воді.

Однією з областей застосування цієї технології у віддаленому майбутньому може стати можливість «консервувати» живу людину на кілька сотень років, а потім будити її в майже тому ж вигляді, що і до заморозки. Так, польоти до інших зірок стануть цілком можливими і навіть здійсненними без будівництва величезних кораблів-колоній, розрахованих на життя декількох поколінь людей.