26.04.2019 – П’ятниця
«Молодь України»

Кавоварка, жінки і томос: як працює «Академік Вернадський»

09.04.2019
Кавоварка, жінки і томос: як працює «Академік Вернадський»

Наприкінці березня 12 учасників 24-ої Української антарктичної експедиції вирушили до Антарктиди. Упродовж року вони працюватимуть на найпівденнішому континенті.

Ще за часів існування Радянського Союзу українські вчені працювали на антарктичних станціях СРСР. У 1992 році Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій і відмовилася передати Україні будь-яку з них. Однак отримати станцію і розпочати повноцінну роботу в Антарктиді Україні все ж вдалося. У цьому нам допомогла Велика Британія, яка у 1996 році передала Україні власну станцію  «Фарадей», перейменовану на «Академік Вернадський».

Ярослав ЖУРАВЛЬОВ

Модернізація станції

Станція «Академік Вернадський» постійна, тобто дослідження на ній проводяться цілий рік, а не лише у так званий «сезон» — коротке антарктичне літо, що триває два-два з половиною місяці. Експедиції змінюють одна одну. Клімат на станції морський субантарктичний, тобто відносно м’який. Середня температура влітку приблизно 0℃, взимку — не нижче від –18℃. Для зими характерні часті вітри понад 30–35 м/с. Приблизно 300 днів на рік — сніг, небо безхмарне лише 25-30 днів. Мінімальна зафіксована на станції температура — -47℃.

Власне, весь комплекс будівель станції було зведено упродовж 1979–1980 років на острові Галіндез. На території станції розташовані два модулі з немагнітного матеріалу, де встановлені магнітометри; аерологічний павільйон (використовується також як гараж для снігоходів); будиночок ДНЧ-лабораторії; стара генераторна з двома холодильниками, де розміщено столярну майстерню; будівля аварійної бази, пристосована під склад антен та запасів продуктів. Джерелом електроенергії на станції були три дизельгенератори, потужністю 100 кВт кожний.

Наприкінці січня цього року почалася перша масштабна реконструкція станції. На це держава виділила майже 35 млн грн. Так, директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) МОН Євген Дикий повідомив: «Уперше за 22 роки, які станція належить Україні, вкладено серйозні кошти для її модернізації. На це було виділено спочатку 15 млн грн, а потім ще 19,6 млн. Хочу нагадати, що загалом цій станції вже понад 70 років. Британці передали нам її 1996-го в дуже гарному стані, але, звісно, за такий час вона вже потребує серйозного оновлення багатьох систем. А за час «господарювання» України було побудовано тільки паливний бак 2006 року», — зазначив керівник НАНЦ.

Зокрема, на станції планують оновити всю енергетичну систему; переобладнати біологічну лабораторію; встановити новий опріснювач води, що перетворює морську воду на питну; замінити систему опалення і дах на приміщеннях; переобладнати медичний кабінет, де міститимуться кардіограф, УЗД-апарат, аналізатор крові та обладнання для телемедицини,

«А ще для наших полярників буде особливий бонус — кавоварка. Прохання встановити її на станції ми отримували вже давно, і от зараз «мрія» багатьох наших зимівників здійсниться — вони зможуть починати ранок з запашної свіжозвареної, а не свіжозапареної кави», — розказав Євген Дикий.

Кошти на ремонт були виділені ще торік, і за них уже проведено проектні роботи та закуплено більшу частину необхідних матеріалів й обладнання, що були доправлені на станцію кораблем з Чилі. Вирушила на станцію й ­українська інженерна група, яка здійснюватиме реконструкцію. «Основні роботи на станції проводитимуть під час так званого сезону — коли триває антарктичне літо. Розрахо­вуємо, що повністю з ремонтом впораємося за два сезони, тобто цей і наступний рік», — ­пояснив очільник Центру.

Унікальні дослідження

24-та Українська антарктична експедиція багато в чому унікальна. «Щороку ми відправляємо на нашу станцію експедицію, яка складається з двох частин. Це загін зимівників, що проводять постійні неперервні спостереження впродовж всього року, та загін сезонних дослідників, які працюють на станції впродовж антарктичного літа… з різних причин останніми роками спостерігалися певні стагнаційні тенденції в українських антарктичних дослідженнях. Ми утримували місце на карті, але не розвивалися. Зараз… ми перейшли до стрімкого розвитку», — зазначив заступник міністра освіти і науки Максим Стріха.

Цьогоріч Україна відправляє в сезонну експедицію найбільший загін за останні 18 років — в Антарктиду вирушають 26 дослідників та інженерів. Так, з 2002 року сезонні загони постійно скорочувалися і чисельно, і за терміном перебування на станції. «Ми не використовували на повну всі наші наукові можливості. Зараз же навпаки — ми робимо акцент на їхній розвиток… Тривалість періоду досліджень також найдовша за ці роки: понад 2 місяці. Значно розширюються й наукові завдання — і за тематикою, і географічно», — розказав Євген Дикий.

Зокрема, використовуючи сучасне обладнання, вчені виконуватимуть такі важливі для української та світової науки дослідження: за допомогою спеціальних дронів та інноваційного програмного забезпечення будуватимуться 3D моделі льодовиків; розпочнеться комплексне дослідження різноманіття бактерій і вірусів; вивчатиметься механізм «цвітіння» вод Південного океану; досліджуватиметься поширення у водах Антарктики стійких органічних забруднювачів. Метеорологічні дослідження будуть значною мірою автоматизовані та відтепер включатимуть вивчення сонячної активності.

Щодо географічного розширення, то низку експериментів проводитимуть не лише на нашій станції, але й на островах довкола неї. А деякі дослідження, передусім антарктичної рослинності та ґрунтів, охоплять території від Вогняної землі та субантарктичних островів до Південного полярного кола. «Якщо зимівники — це переважно «вартові», то сезонники — це «мисливці-збирачі». Основна задача сезонного загону — по 20 годин на добу бути мобільними, виходити далеко за межі станції, зокрема, на човнах, обстежувати сусідні острови, континентальний берег Антарктиди і збирати зразки, які поїдуть в десятки лабораторій в Україні», — пояснив Євген Дикий.

Туризм та пінгвіни у вишиванках

Одним з важливих напрямів є також розвиток туризму на станції. Так, на «Академіку Вернадському» планують створити туристичний центр, де представлять багато цікавої інформації, інтерактивні розваги та сувеніри. Першим кроком стало створення «антарктичної гривні». На ній зображені традиційні символи Антарктики — пінгвіни, кит та чайки, а також емблема станції «Академік Вернадський». Окрім цього, гостей чекатимуть цікаві магніти з пінгвінами у вишиванках. «Розвивати цей напрям надзвичайно важливо, адже станція «Академік Вернадський» є однією з найбільш відвідуваних туристами в Антарктиді. За рік до неї навідується 4 тисячі людей з усього світу. І багато з них вперше знайомляться з Україною саме там — в Антарктиді», — пояснив Євген Дикий.

У київському Михайлівському Золотоверхому соборі предстоятель Православної церкви України Епіфаній відслужив молебень на честь членів експедиції і передав полярникам копію томосу, адже вони забажали створити осередок ПЦУ на антарктичній станції «Академік Вернадський». «У полярників виникла ідея: оскільки ми маємо автокефальну, незалежну Православну церкву, то капличка Святого Володимира, розташована на нашій станції, має належати ПЦУ. Ми звернулися з цією ініціативою до керівників ПЦУ, а їхня реакція перевершила наші найсміливіші очікування: нами буде опікуватися сам владика Епіфаній. Саме йому належить ідея передати на станцію копію томосу», — повідомив Євген Дикий. Каплицю святого рівноапостольного князя Володимира на станції було зведено 2011 року. Ця капличка є найпівденнішою культовою спорудою у світі.

Учасники експедиції

У 24-й сезонний загін увійшли вчені різних спеціальностей, переважно геологи, геофізики, метеорологи та біологи. Серед них є як ветерани українських полярних досліджень (зокрема, деякі учасники Першої УАЕ 1996 року), так і зовсім молоді науковці. Очолив загін Ігор Дикий — відомий український зоолог та полярник, для якого це вже четверта подорож в Антарктиду. 12 зимівників відібрали на спеціальному конкурсі аж зі 178 кандидатів. Найбільше охочих було на посади сисадміна (47 охочих), кухаря (33) та лікаря (27). «Приємно вражає, що в Україні є така кількість романтиків науки та полярних мандрів. Адже за «довгою гривнею» в Антарктиду наразі не поїдеш: зарплата наших полярників хоч і непогана за українськими мірками, однак значно менша, ніж в учасників експедицій з інших держав», — коментує Євген Дикий.

Середній вік учасників значно помолодшав. Так, найстаршому — 47, наймолодшому — 27 років. Вперше за багато років на станцію поїхали жінки: лікарка Наталка Бабій та учена-біолог Оксана Савенко, яка вже зараз працює на станції в сезонному загоні і залишиться на довгу зимівлю. «Важлива особливість також, що 24-та експедиція стане першою нашою експедицією, яка повністю — від лиж до окулярів і шапок, тобто з ніг до голови — одягнена в українську продукцію. Це переважно експериментальні зразки, але це є гарним прикладом партнерства науки і бізнесу для прогресу нашої країни, і сподіваюсь, це стане гарною традицією», — зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час традиційного відправлення учасників річної експедиції на антарктичну станцію.

Для Олександра Квятковського зимівля на станції буде першою в житті. Із 12-ти учасників експедиції таких цілковитих новачків — четверо. Відповідатиме він за важливий напрямок — зв’язок із домом. «Там супутниковий інтернет досить дорогий, 30 гігабайт на місяць коштуватиме приблизно 5 тисяч доларів. Але в сучасних умовах ми розуміємо, що це дуже важливо. Відповідатиму за короткохвильовий зв’язок, теоретично його мають відновити, бо певний час він не працював. Все, що пов’язане з комп’ютерами, мережею, інтернетом — це все на мені», — пояснює член експедиції.

У Олександра Квятковського ще одна відповідальна роль — він став секретарем виборчої дільниці. Станція сама роздруковує отримані шаблони бюлетенів. Цьогоріч на найвіддаленішій виборчій дільниці кількість виборців була рекордною. У голосуванні взяли участь 11 учасників 23-ї УАЕ та 26 членів сезонного загону науковців. Перемогу здобув Петро Порошенко.