24.05.2019 – П’ятниця
«Молодь України»

Екотренди в Україні та світі

18.04.2019
Екотренди в Україні та світі

У Львові минулого тижня розпочалася тримісячна кампанія «Без поліетилену». Так, 100 магазинів міста один раз на тиждень пропонуватимуть покупцям паперові пакети замість пластикової упаковки. Влада Львова переконує, що так уже до кінця року місто планує повністю відмовитися від використання поліетилену. Думки містян розділилися: одні охоче підтримують ініціативу і використовують альтернативні упаковки, а інші виступили категорично проти, вимагаючи у продавців звичних «пакетиків-майок».

Цікаво, що в Європі вже декілька років діють обмеження щодо одноразового пластику. У Франції взагалі від поліетиленової тари відмовилися ще у 2016 році, а Ірландія запровадила на неї податок. Україна ж тільки наздоганяє екологічну моду. І поки у нас в державі немає конкретного законодавства щодо збереження навколишнього середовища, як у світі, українці мають самостійно дбати про довкілля. Еко-активісти придумали дієві рухи та челенджі, якими залюбки діляться і заохочують решту приєднуватися. Тож далі пропонуємо ознайомитися з популярними екологічними трендами світу.

Олеся КРАСНОЛУЦЬКА

Фото «до» і «після»

Навесні 2019 року світ, мов вірус, захопив новий флешмоб: люди з різних куточків планети прибирають сміття на забруднених територіях та викладають в соціальні мережі фотографії «до» і «після» з хештегом #trashtag.

Хоча шаленої популярності «сміттєвий» флешмоб набув тільки упродовж останнього місяця, його історія сягає корінням у 2015 рік. Тоді мешканець США Стівен Рейнхольд вирушив у подорож Америкою зі своїм другом. Їхній автомобільний маршрут пролягав з Каліфорнії до Джексон-Гоула. Рейнхольд зачарувався природою своєї країни, але це почуття змінилося страшним соромом. Одного дня з вікна машини вилетів чек у бік долини Овенс, але він за ним не повернувся. Чоловік сам собі докоряв, що мав би зупинитися і підібрати папірець, але він поклявся, що скоро збере сто таких папірців.

Коли Рейнхольд повернувся з подорожі, то запустив за участю компанії UCO проект Trashtag Challenge (Траштег челендж), спрямований на підтримку дикої природи в чистоті. Попри те, що компанія пропонувала людям навіть винагороду за участь у ньому, у соцмережах він популярним, на жаль, не став.

Тільки через чотири роки задумку Стівена Рейнхольда масово підтримали користувачі мережі. Так, американець Роман Бірон виклав у Facebook пост: «Ось новий челлендж для всіх вас, підлітків, які нудьгують. Сфотографуйте територію, якій би не завадило трохи прибирання, а потім сфотографуйте те, як ви поприбирали, та опублікуйте ще одне фото». І до своєї публікації користувач прикріпив дві світлини «до» і «після». Через кілька днів популярний сервіс Reddit показав скріншот посту американця, і тема стала популярною. Флешмоб спочатку запустили в США, а потім його підхопили й інші жителі різних куточків планети.

Крім Facebook користувачі також активно діляться фото своїх досягнень у Twitter та Instagram. Учасники флешмобу, звичайно ж, сподіваються, що надалі його популярність тільки зростатиме. А ви готові їх підтримати?

Із пакетом — на пробіжку

Цікава затія зі Скандинавії — плоггінг. Новий тренд вже давно популярний у світі, а за останній рік його перейняли й українці. Плоггінг — це слово із Швеції, яке означає «підбирати сміття під час пробіжки». Бігуни обов’язково беруть з собою на пробіжку сміттєвий пакет і під час тренування в нього складають різний брухт та відходи, які трапляються у них на шляху. Одним з плюсів плоггінгу є збільшення витрати калорій у бігуна, адже щоб підібрати сміття, потрібно нахилитися або присісти.

У Швеції прихильники плоггінгу збирають тільки пластик. В Україні, визнають бігуни, поле діяльності набагато ширше. Тому вони радять брати із собою одразу кілька пакетів для сміття.

Одним з ініціаторів масового руху плоггінгу став оргкомітет щорічного спортивно-благодійного заходу «Пробіг під каштанами». Активісти започаткували такі тренування минулого року у Києві і відтоді регулярно проводять зустрічі у стилі плоггінг, пропагуючи здоровий спосіб життя з користю для екології.

«Хочеться, аби усі українці були свідомими і взагалі не смітили ні в парках, ні на вулицях, відповідально ставилися до сортування і перероблення відходів. А поки наше місто забруднене, допомагаємо його очистити у такий веселий спосіб, як біг», — розповіла керівник 27-го «Пробігу під каштанами», учасниця акції Галина Філімонова, яка разом з кількома десятками небайдужих на початку квітня прибирала один зі столичних парків.

Життя без відходів

Zero Waste або «нуль відходів» — ще одна тенденція, яка стосується турботи про екологію і має на меті врятувати населення від сміттєвої катастрофи. Головна ідея руху — відмовитися від сміття. Його заснувала француженка Бея Джонсон, і тепер все сміття її родини уміщається в невелику банку. Загалом рух існує вже приблизно 10 років. Так, після того, як в 2010 році про Бею і її систему повідомив New York Times, люди з усього світу почали наслідували її і змогли навчитися так само вміщати всі відходи, які не перероблюються, у півлітрову місткість. Зокрема, це використані банківські карти і бірки від одягу. Все інше прихильники Zero Waste навчилися переробляти, використовувати повторно або просто відмовилися від речей, які не можна утилізувати органічно.

Загалом Zero Waste нараховує п’ять основних принципів:

1. «Ні» усьому зайвому. Тобто не приносити у дім предмети, які не можна переробити. Зокрема, відмовитися від безкоштовних поліетиленових пакетиків на касі, взявши в магазин свою сумочку; колекції візитівок (можна просто фотографувати картки і повертати власнику).

2. Скоротити споживання. Прихильники руху пропонують вирішити: скільки й чого вам справді потрібно для комфортного життя — і не купувати зайвого. Вони наводять приклад однієї кружки — навіщо їх тримати цілий сервант, якщо все одно маєте лише одну улюблену.

3. Використай знову — тут є два правила. Перше — повторне використання. Непотрібним речам ви можете дати друге життя. От у вас є пластиковий судочок, яким ви вже не хочете користуватися, але його можна використати як горщик для рослин. І таких прикладів вдома може бути дуже багато. Друге правило — використання багаторазових речей. Наприклад, знову ж таки кружка. Вона скорочує кількість одноразових горняток. Як і одноразові серветки в багатьох випадках можна замінити носовичком.

4. Сортуй та утилізуй. Все, що залишилося після впровадження попередніх трьох пунктів, потрібно сортувати та утилізувати. Тобто сортування — це своєрідний шлях до розуміння, що потрібно зменшувати кількість свого сміття, переконують прихильники Zero Waste. Тут головна ідея — правильно утилізувати небезпечні відходи: термометри, батарейки, енергоощадні лампи, прострочені ліки, електроприлади тощо.

5. Компост. За статистикою, від 40 до 60 % нашого сміттєвого відра — це саме органічні залишки. Коли ми викидаємо їх у щільно зав’язаному пакеті для сміття, а на звалищі вони накладаються один на інший, утворюється небезпечний газ метан. Але якщо ці органічні відходи компостувати, то вони перетворюються на цінне добриво. Активісти Zero Waste стверджують, що компостувати можна навіть в умовах багатоповерхівки. Для цього потрібно завести окреме відерце і складати туди всю органіку. Коли воно заповниться, то можна прикопати на квітнику біля під’їзду. В ідеалі в Україні мали б бути громадські компостери, які б приймали органіку у людей. Наприклад, один громадський компостер вже є у Львові.

Вимкнути світло раз на рік

Цього року 30 березня українці і весь світ долучилися до акції Година Землі, яку популяризують в соцмережах. Година землі — щорічна міжнародна подія, що проводиться Всесвітнім фондом дикої природи (WWF). Головна суть — ввечері останньої суботи березня на годину вимкнути світло.

Акція покликана стимулювати інтерес до проблеми зміни клімату та світлового забруднення. Виявляється, що жителі землі, засвічуючи нічне небо штучними джерелами освітлення, заважають проведенню астрономічних спостережень, змінюють біоритми живих істот та екологічних тем.

Вперше цей захід був організований Всесвітнім фондом дикої природи в Австралії в 2007 році, вже наступного року він отримав світову підтримку, а в 2009 році вже став наймасовішою акцією в історії людства — за оцінками WWF, він торкнувся понад мільярда мешканців планети.

З року в рік кампанія Година Землі набирає все більших масштабів, до якої приєднуються сотні мільйонів людей зі всього світу. Кампанія отримала надзвичайну популярність від першої акції 2007 року, коли взяло участь лише одне місто (Сідней), і досі, коли беруть участь 2500 міст із 135 країн світу, зараз же вже понад 1,8 мільярда людей з усього світу хочуть зробити щось конкретне для охорони довкілля. До речі, перша Година Землі в Україні відбулася в 2009 році, тоді до всесвітньої кампанії приєдналися приблизно 16 міст та містечок.