24.05.2019 – П’ятниця
«Молодь України»

Чим живуть об’єднані громади сумщини

09.05.2019
Чим живуть об’єднані громади сумщини

На сьогодні на Сумщині створено 37 об’єднаних територіальних громад. З них 30 громад успішно розпочали свою діяльність, а ще декілька чекають на призначення перших виборів.

Про успіхи ОТГ Сумщини, їх досягнення і перспективи розповів перший заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Вадим Акпєров.

Раїса ВОРОНЕНКО

— Вадиме Вагіфовичу, у Сумській області діє 37 об’єднаних територіальних громад, а в 29-ти із них пройшли вибори. Ще в декількох ОТГ вибори не відбулися. На заваді цьому був введений надзвичайний воєнний стан. Яка стратегія розвитку ОТГ на 2018–2020 роки?

— Так, справді, в чотирьох ОТГ (Білопільська, Путивльська, Річківська та Синівська ОТГ) вибори мали бути 23 грудня 2018 року. Але внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти кораблів наших військово-морських сил на Азові та введення правового режиму воєнного стану, вони, на жаль, не відбулися. Дата проведення виборів у цих громадах змінилася.

Нашим завданням на найближчий час стає завершення створення Перспективного плану формування територій спроможних громад Сумської області, підвищення ефективності вже наявних громад шляхом налагодження міцних горизонтальних зв’язків між ними та перехід до наступного етапу реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування в Україні, а саме завершення формування громад базового рівня та створення нових районів.

Першою на Сумщині створена Березівська ОТГ. Чи залишилася ця громада на сьогодні лідером з реформування органів місцевого самоврядування?

Безумовно, досвід, отриманий Березівською ОТГ на початку реформи децентралізації влади, є безцінним. Більшість об’єднаних територіальних громад Сумщини вчилися у неї особливостям роботи в цьому форматі. І в багатьох галузях Береза досі залишається лідером. Але зі створенням нових, більш потужних ОТГ на теренах області, ми бачимо справжню плеяду нових лідерів, які багато в чому перевершили успіхи Березівської ОТГ. Це, зокрема, Тростянецька, Краснопільська, Хотінська ОТГ. Дуже хороші перспективи має Шосткинська ОТГ — перша об’єднана громада Сумщини, створена навколо міста обласного значення — Шостки. Найбільшою ОТГ Сумської області по чисельності населення стала Сумська міська об’єднана територіальна громада, створена у квітні 2019 року.

Які переваги ОТГ перед попередньою системою господарювання?

Головною перевагою ОТГ над старими сільськими, селищними радами та радами міст районного підпорядкування є те, що майже вся повнота влади у них належить саме громаді. Управління здійснюється людьми, які не призначаються, а обираються на прямих виборах, а отже мають значно більший рівень довіри суспільства і несуть пряму відповідальність за свої успіхи та невдачі. Разом із повноваженнями до громад передаються фінансові ресурси на їх здійснення та надається значна державна підтримка. Змінюється сама природа відносин між виконавчою владою та місцевим самоврядуванням: тепер влада буде надійним партнером та наставником, а не безпосереднім керівником. Варто зазначити, що така модель врядування вже частково була імплементована в Україні для міст обласного значення. Але через їх незначну кількість вони не мали вирішального впливу на соціально-економічну ситуацію в Україні. Реформа децентралізації влади поширює цю модель на всі органи місцевого самоврядування базового рівня, а значить — встановлює єдині правила для всіх місцевих рад, незалежно від того, чи представляють вони невеличку сільську громаду, чи місто-мільйонник.

— Чи беруть громади Сумщини участь у грантових програмах? Хто їм в цьому допомагає? Назвіть переможців.

— Для фінансування реформи децентралізації в Україні та на Сумщині, зокрема, доступна низка грантових інструментів. Це довгострокові програми міжнародних донорів, а також інші можливості для сільських та міських об’єднаних громад. Успішні громади не можуть не користуватися цими інструментами. Тим паче, що вони мають змогу отримати консультативну допомогу з того чи іншого питання як в облдержадміністрації, обласному Департаменті економічного розвитку і торгівлі, райдержадміністраціях, так і в Офісі реформ у Сумському регіональному відділенні Асоціації міст України та Сумському відокремленому підрозділі «Центр розвитку місцевого самоврядування», створеному за підтримки Програми U-lead з Європою.

Хочу проілюструвати це кількома прикладами. На початку 2018 року в Краснопільській та Миколаївській (Білопільського району) об’єднаних територіальних громадах розпочали роботу нові Центри надання адміністративних послуг. Допомогу в інституційному створенні ЦНАП, капітальному ремонті приміщень, а також в оснащенні центрів меблями та сучасною технікою зі спеціалізованим програмним забезпеченням громадам надала Програма U-lead з Європою. Загальна вартість проекту в Краснопільській ОТГ становить 1396 млн грн. У Миколаївській ОТГ — 3344 млн грн. З метою фінансової підтримки процесу створення ЦНАПів в зазначених ОТГ з обласного бюджету у 2017 році виділено 200 тис. грн.

Крім того, у 2017 році за підтримки швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO завершено реалізацію проекту «інтегроване поводження з твердими побутовими відходами» (ІПТПВ) в Березівській об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) Глухівського району. Завдяки реалізації проекту в с. Слоут створено пункт накопичення ресурсоційних відходів зі встановленням на ньому вагового комплексу, подрібнювача гілок та металевих контейнерів.

Також продовж 2017 року в Березівській ОТГ завершено реалізацію проекту з підтримки ініціатив об’єднаних територіальних громад щодо розробки стратегії водопостачання та програм із модернізації та розвитку системи водопостачання: проведено капітальний ремонт та реконструкцію водогону централізованої системи водопостачання в с. Слоут Березівської ОТГ Глухівського району. Загальна вартість проекту становить 2570 млн грн, побудовано 10,5 км водогону.

Спільно з консультантами проекту DESPRO розроблено «Програму модернізації, оптимізації та розвитку системи водозабезпечення Березівської ОТГ Глухівського району Сумської області».

— Крім того, ОТГ отримують на свій розвиток допомогу із державного бюджету. Розкажіть про це детальніше.

— Нові ОТГ Сумщини отримали досить значні фінансові ресурси, їх бюджети стали співмірними з бюджетами міст обласного значення, а державна підтримка розвитку інфраструктури таких громад дала імпульс створення у сільських територіях нових можливостей для отримання людьми повноцінних послуг від місцевого самоврядування, яких вони раніше були позбавлені.

Однією зі складових бюджетної децентралізації стала ще одна важлива реформа — державної регіональної політики. Створення Державного фонду регіонального розвитку відкрило можливості для мінімізації корупційної складової при розподілі коштів з державного бюджету до бюджетів регіонів, а також запровадило конкурсний відбір проектів регіонального розвитку.

Серед найвагоміших проектів у об’єднаних територіальних громадах, зокрема, можна назвати у 2016 році реконструкцію будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с. Береза та розвиток первинної медико-санітарної допомоги в Березівській громаді (придбання спеціалізованих санітарних автомобілів для амбулаторій загальної практики сімейної медицини сіл Береза та Шевченкове), на що було витрачено майже 1,4 млн грн з державного бюджету.

Зокрема і за кошти ДФРР, здійснювалася реконструкція навчальних закладів в межах Нової української школи (Краснопільська, Хотінська, Недригайлівська, Миколаївська ОТГ тощо) та ремонти шкіл у громадах, зокрема й опорних. Крім того, проводилася реконструкція медичних закладів: = будівлі фельдшерсько-акушерського пункту по вул. Миколаївській, с. Сваркове Глухівського району на території Шалигинської ОТГ Глухівського району; реконструкція водогонів, наприклад, водогону від вул. Червона, 1, до вул. 40 років Перемоги, 110, смт Шалигине Глухівського району; вуличного освітлення: капітальний ремонт вуличного освітлення по вулицях с. Гнібеди, Заводській, Дружбівська ОТГ Ямпільського району. Громади закуповували транспорт (придбання шкільного автобуса для Грунської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступеня Грунської ОТГ Охтирського району).

Також новим та досить суттєвим інвестиційним джерелом для новостворених громад стала субвенція з державного бюджету на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад. Для перших об’єднаних громад загальний її обсяг становив 1,0 млрд грн. Розподіл субвенції ОТГ здійснено в залежності від площі території та чисельності сільських жителів.

— Чи дбає керівництво громад про забезпечення своїх жителів робочими місцями (створення нових виробництв, кооперативів)?

— Ті громади, які сьогодні розуміють, що створення робочих місць та забезпечення гідною зарплатою населення — це запорука розвитку громади, звичайно, дбають про це і допомагають місцевим підприємствам розширювати виробничі потужності.

Зокрема, у Путивлі (Путивльська ОТГ) зведено виробничий корпус з випуску електророзподільної та контрольної апаратури. Роботу отримали 20 жителів громади. На Тростянецькій шоколадній фабриці (Тростянецька ОТГ) введена четверта лінія з виробництва печива з потужністю 10 тис. тонн на рік. У Шостці (Шосткинська ОТГ) збудовано інноваційне фармакологічне підприємство. Вартість — 500 млн грн. Роботу отримали 102 спеціалісти. У 2017 році в Білопільському районі на території Миколаївської ОТГ відновлено роботу Миколаївського цукрового заводу. За сезон підприємство виробляє 23,5 тис. тонн цукру.

Також на Сумщині діє 18 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, більшість з яких багатофункціональні. Зокрема й за підтримки спільного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, спрямований на громаду» в області створено шість сільськогосподарських кооперативів. В області створені та функціонують індустріальний парк «Свема», промисловий парк «Тростянець» та індустріальний парк «Суми», куди обласна та місцева влада запрошують інвесторів.

— Вадиме Вагіфовичу, а як щодо функціонування освітніх та медичних закладів у громадах? Адже побутує думка, що сьогодні багато з них закривають. Чи правда це?

Наразі громади самостійно вирішують, як і за який кошт їм реформувати мережу освітніх та медичних закладів. Деякі з них продовжують утримувати малокомплектні школи та застарілі медичні заклади. Але ми все ж рекомендуємо їм створювати потужні опорні навчальні заклади та сучасні заклади медицини.

Так, на Сумщині в об’єднаних територіальних громадах у межах впровадження проекту «Нова українська школа» створено 44 опорні заклади.

У громадах Сумщини продовжується реконструкція шкіл у межах Нового освітнього простору. Їх енергомодернізація фінансувалася коштом державного фонду регіонального розвитку. Також на території області створено 20 інклюзивно-ресурсних центрів.

Не залишаються поза увагою і заклади медичної сфери. Так, за ініціативи Президента України коштом спеціальної медичної субвенції розпочато будівництво 13 нових амбулаторій первинної медичної допомоги в об’єднаних територіальних громадах області. Для них закуповуються санітарні автомобілі.

У Хотінській та Грунській ОТГ відкрито сучасні амбулаторії, у Миколаївській ОТГ Білопільського району побудовано з нуля ФАП.

Також коштом субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад лише минулого року було здійснено капітальний ремонт внутрішніх приміщень та часткова заміна вікон енергоощадними в будівлі Дубов’язівської амбулаторії вартістю 2,6 млн грн, а також реконструкція покрівлі та облаштування теплих туалетів у цій амбулаторії; придбано три автомобілі для підвозу лікарів некомерційного комунального підприємства «АЗПСМ» Миколаївської ОТГ (для амбулаторій в с. Бобрик, с. Марківка та смт Миколаївка) вартістю 1,2 млн грн тощо.

Здійснювалися ремонти медичних закладів та закупівля матеріалів і коштом ДФРР, обласного, районного бюджетів та за підтримки меценатів і благодійників.

А які зміни в громадах Сумщини сталися за останні роки в культурній та спортивній галузях?

— Упродовж останніх років здійснили капітальний ремонт та реконструкцію в понад півтисячі закладах культури, спорту і туризму, чимало з них — в об’єднаних територіальних громадах. Збудовано понад 20 спортивних об’єктів: футбольні поля, спортивні майданчики з тренажерами, тенісні корти тощо. Також у Тростянецькій ОТГ стартувала капітальна реконструкція стадіону ім. В. Куца, затверджено проект будівництва футбольного поля зі штучним покриттям розміром 60х40 метрів.

У галузі культури в громадах теж є свої успіхи і досягнення. Це не лише реконструкція будинків культури, а й створення лофт-центрів (Краснопільська ОТГ) — майданчиків для розвитку й дозвілля жителів громад. Також здійснено реконструкцію музею Горюнської культури в селі Нова Слобода Путивльського району (Новослобідська ОТГ).

У найближчих перспективах — створення музею «Слово о полку Ігоревім» у м. Путивль — Путивльська ОТГ; реконструкція міського кінотеатру «Родіна» під кіномистецький ХАБ — Шосткинська ОТГ.

У Тростянецькій ОТГ вже узгоджено всі документи щодо реалізації двох масштабних проектів за кошти ЄС: «Реставрація комплексної пам’ятки архітектури національного значення «Садиба Леопольда Кеніга» та «Сучасний ХАБ задля підтримки розвитку малого бізнесу».

Безумовно, для ОТГ важливим є обмін досвідом та вивчення міжнародного досвіду життя і діяльності громад. Як із цим на Сумщині?

— Об’єднані громади Сумщини активно обмінюються досвідом між собою, громадами інших країн та регіонів України. Лише за минулий рік спільні зусилля Сумської обласної державної адміністрації, Центру розвитку місцевого самоврядування та Офісу реформ у Сумському РВ Асоціації міст України дозволили провести понад 20 таких стаді-турів та навчальних візитів, в яких беруть участь не тільки наявні громади, але й ті, хто тільки збирається створювати свою ОТГ.

Дякую за розмову.