19.02.2019 – Вівторок
«Молодь України»

Без хостелів і офісів

22.12.2018
Без хостелів і офісів

В Україні хочуть заборонити в багатоквартирних будинках хостели та міні-готелі. Деякі нововведення можуть ввести і для орендодавців, які здають житло великим сім’ям. Якщо нові правила схвалять у Верховній Раді, на українців чекають величезні штрафи.

Віталій ТИСЯЧНИЙ, Obozrevatel.

У чому суть

У Верховній Раді зареєстрований законопроект 6424-д, покликаний модернізувати сферу орендування житла в багатоквартирних будинках. Фактично зміни спрямовані на власників хостелів або невеликих готелів, які орендують квартири в новобудовах.

Зазвичай у таких кімнатах живуть по 4–8 осіб, що зараз ніяк не регламентується нормами. Перші поверхи багатоквартирних будинків віддають в оренду під офісні приміщення або магазини. Нардепи ж вважають, що таке безладне поводження з житловим фондом спричиняє ризики і проблеми.

«Здебільшого переобладнання приміщень здійснюється без дотримання запроваджених правил і норм. Водночас, щоденне відвідування офісів і установ тимчасового проживання великою кількістю осіб призводить до підвищеного навантаження на комунікації і встановлене обладнання (зокрема, ліфти)», — йдеться в пояснювальній записці.

Окрему увагу нардепи приділяють і пожежній безпеці. Адже у випадку пожежі процес евакуації буде ускладнений, якщо виявиться, що на одному поверсі замість 10 жителів фізично перебуває 30.

Що конкретно пропонують

У проекті закону є кілька основних нововведень. По-перше, орендодавець у разі здачі житла має забезпечити кожній людині мінімум 8 кв. метрів житлової площі. Якщо квартира, наприклад, має загальну площу 50 кв. метрів, то на її території можуть проживати не більше шести осіб. По-друге, у будинках, де 16 поверхів і більше, розміщувати офіси забороняється.

Водночас використання нежитлових приміщень, розташованих у цокольному, на першому, другому і верхньому (зокрема й мансардному) поверхах багатоквартирного житлового будинку, як офісів не забороняється.

Окрім того, автори проекту планують на законодавчому рівні закріпити поняття «хостел». Прописано, що він має складатися з п’яти й менше номерів різної місткості, але з розміщенням не більш ніж шести осіб в одному номері, а також містити не менше двох санвузлів і приміщення для спілкування гостей. Хостели можуть розміщуватися в окремих будинках чи в приміщеннях з окремим входом у житлових багатоквартирних будинках із дотриманням встановлених норм.

Також нардепи пропонують дозволити господарську діяльність лише тим особам, які є власниками або їхнє місце проживання зареєстроване в цій квартирі. За тієї умови, що діяльність не порушує права та інтересів інших власників.

Які штрафи

За порушення норм передбачені величезні штрафи. Так, якщо орендодавця спіймали на недотриманні закону, на нього чекає грошове покарання від 34 до 51 тисячі гривень. Якщо порушення було вчинене повторно — штраф від 51 до 84 тисяч гривень.

У коментарі Obozrevatel юрист компанії Juremix В’ячеслав Шарнопільский ­пояснює, у такому випадку притягувати до адміністративної відповідальності порушників буде Національна поліція.

«Як діятимуть співробітники органів Національної поліції, важко передбачити, але в будь-якому випадку відкриті дані Єдиного державного реєстру юросіб, ФОП і громадських формувань та Держреєстр прав на нерухоме майно можуть використовуватися Нацполіцією для виявлення потенційних правопорушників. Скарги сусідів, звісно, також можуть бути підставою для відвідування поліцейськими квартири, де ведеться господарська діяльність», — запевнив юрист.

Наразі в проекту немає особливої підтримки в Раді, як зізнається один з авторів, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Андрій Шинькович.

«У парламенті зараз немає достатнього розуміння. Багато хто колись, використовуючи свою владу, брали собі в управління нежитлові приміщення або вкладали гроші в купівлю квартир із метою отримання вигоди. А хостели зараз, до того ж, прибутковий бізнес», — пояснив Андрій Шинькович.

За найвдалішого збігу обставин ініціативу винесуть до зали на голосування не раніше, ніж у лютому.

 

Андрій Шинькович, народний депутат України:

«Парадокс, але в незалежній Україні досі діє Житловий кодекс УРСР від 1983 року. Зрозуміло, що він застарілий і багато пунктів не відповідають теперішнім реаліям. Навіть більше, зараз забудовники та власники будинків масово порушують правила експлуатації, часом ставлячи під загрозу життя людей. Саме тому в Комітеті з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Верховної Ради взялися за оновлення Житлового кодексу».