24.04.2019 – Середа
«Молодь України»

Арифметика від уряду

02.10.2018
Арифметика від уряду

Уже втретє поспіль Кабінет Міністрів вчасно подав до Верховної Ради проект Державного бюджету на наступний рік. Головний кошторис України на 2019-й має доволі амбітну назву: «Бюджет розбудови країни». Мета проекту — зробити визначний крок на шляху подальшого зміцнення економіки та розвитку держави, зазначив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Андрій ПОДОЛЯНИН

У бюджетній програмі виокремлено чіткі пріоритети: зростання обсягів економіки, фінансування армії, збереження зростання соціальних стандартів і розв’язання проблеми накопичених боргів. ВВП має зрости на 3 % проти показників 2018-го року. Інфляція не перевищуватиме 7,4 %. Віце-прем’єр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко заявив про бажання довести частку місцевих бюджетів у зведеному кошторисі держави до 51 %, що в грошовому еквіваленті становить 652 млрд грн із загальних 1292,7 млрд грн. Перспективі отримати такі надходження, мабуть, радіють усі міста, села й територіальні громади.

На якому ж підґрунті формувалися такі цифри? Дані, вміщені на сайті Кабміну, свідчать, що за підсумками другого кварталу 2018 року рівень економіки зріс на 3,8 %. Зокрема, промисловість — на 2,2 %. Важливим пріоритетом Уряду залишаються дороги, на ремонт і прокладання яких виділено десятки мільярдів. Мінагрополітики, зі свого боку, заявило про «точки зростання» у своїй галузі: на 37 % збільшилися обсяги придбання сільськогосподарської техніки, створено тисячі робочих місць, стабілізовано кількість поголів’я великої рогатої худоби, споруджено 25 тваринницьких комплексів, з’явилися тисячі гектарів нових насаджень садів і виноградників.

Аналітики ­вбачають безпосередній вплив на формування Держбюджету й Президента України Петра Порошенка. Саме йому приписують ініціативу підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям із січня 2019 року на 37 %. За його дорученням РНБО уже розглянула важливе питання, не оминувши й суттєві дотації на озброєння ЗСУ та нові розробки для армії та флоту. Цікаво, що, ­наприклад, гуртожитки для контрактників споруджуються, як сказав Верховний Головнокомандувач ЗСУ у своєму щорічному посланні Парламенту, за кошти, конфісковані в попередньої влади. Чималі надходження передбачаються завдяки сплаті мита на кордоні. А ще завдячуємо запрограмованому зростанню акцизів на цигарки та алкоголь — на 6,1 млрд грн. З 2019-го цигарок, дешевших за 36 грн за пачку, в нас не передбачено. Неприємності чекають і власників шкідливих підприємств: екологічний збір збільшується на 10 %. 17 млрд планують одержати завдяки приватизації.

Українці, безумовно, порадіють й іншим цифрам у проекті Держбюджету-2019. Наприклад, пропонується скорочення на 11 % витрат на матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента: з 1,061 млрд грн — до 944 млн. грн. На понад 10 % (із 982 млн — до 891 млн грн) зменшено витрати на наступний рік і на утримання Кабінету Міністрів. Значно менше урядовці змінили кошторис на утримання Верховної Ради — всього на 5 % (із 1,7 млрд грн зменшили його до 1,6 млрд грн). Але це зрозуміло: ми живемо в парламентсько-президентській державі, тож на законодавчий орган, через який народ — єдине джерело влади — здійснює владу, коштів не шкода. Хоча й ті 100 млн грн економії — чималі гроші.

Тож Уряд, за підтримки Президента, запланував у новорічну ніч іще один подарунок для всіх працездатних українців: із січня 2019-го мінімальна заробітна платня в країні зросте з нинішніх 3723 грн — до 4173-х або на 11 %. За нинішнім курсом — 149 доларів США. Схоже, попереднє підвищення мало певний ефект, отож вирішили, мабуть, продовжити цей експеримент. Наступного бюджетного року збільшиться і прожитковий мінімум — у січні він становитиме 1853 грн, у липні — 1936, а з 1-го грудня — 2027 грн.

Певне, така програма майбутньої розбудови держави не на жарт сполохала антидержавницькі сили, котрі, ледь ­проект Держбюджету оприлюднили, розпочали цілеспрямовану контрпропаганду проти проєвропейських сил. Зрозуміло, що критика звучить зі студій проросійських телеканалів, про загрозу яких для безпеки держави згадав у щорічному посланні й Петро Порошенко. Головний акцент — на стрижневому слові в назві Бюджету — «розбудові», мовляв, який же то розвиток, якщо закладено, як і на 2018-й, ті ж 3 % зростання ВВП? Але вже згадані 3,8 % зростання за другий квартал цього року доводять, що очікувані цифри різнитимуться на користь запланованих досягнень у Держбюджеті 2019-го. Цифри схожі, але наповнення — різне.

Наголосили і на прогнозованому підвищенні комунальних платежів, обіцяних Урядом місії МВФ, яка відвідала Україну. Тут також зміщуються деякі акценти, бо, як запевняє влада, передбачене поетапне зростання тарифів на газ, тепло та воду. Ще й на тлі збільшення «мінімалки» та прожиткового мінімуму. А ще — виділення субсидій усім, хто цього потребуватиме. До останнього пункту опозиціонери особливо присікалися, адже субсидії в проекті Держбюджету суттєво скоротилися — на 22 % (до 55 млрд грн). Але опоненти Уряду чомусь сором’язливо замовчують факти чималих зловживань у цій сфері. Наприклад, викрито 20 тисяч фальшивих отримувачів субсидій, зазначив Міністр соцполітики Андрій Рева. Однак на газ для населення планується виділити 3 млрд грн — проти 2,7 млрд грн у 2018 році.

Отже, задеклароване коаліційним Урядом соціальне спрямування проекту Державного бюджету зберігається. Та ще й за умови, що збройне протистояння на сході України триває, тож потрібні максимальні зусилля й матеріальні витрати на оборону краю. Коли ж згадати, що маємо виплачувати й борги, переважно накопичені, як уже писала «Молодь України», за урядування Юлії Тимошенко, то чинним господарям напівкруглої будівлі на Грушевського взагалі не позаздриш. Адже нинішні 62 % гарантованого держборгу вони пообіцяли скоротити наступного року до 52 % ВВП. Чи вдасться виконати ці та інші обіцянки, ми побачимо й оцінимо вже за рік, коли у жовтні 2019-го дружно підемо на виборчі дільниці.