19.02.2019 – Вівторок
«Молодь України»

Розваги в дорозі

06.07.2018
Анастасія ПЛОТНІКОВААнастасія ПЛОТНІКОВА

Літо — чудовий час для подорожей разом з дітьми. Авжеж, дуже хочеться, щоб відпустка була цікавою та захопливою від початку. Тривалий переїзд є неабияким випробуванням для дітей, тож щойно мине перша година їзди, вони обов’язково дадуть про це знати: почнуть нудьгувати, вередувати й невтомно уточнювати, чи скоро настане довгоочікуваний кінець маршруту. Усіх цих незручностей досить просто уникнути, якщо заздалегідь підготуватися до поїздки. Майте на увазі кілька ідей веселих ігор  і нудьгувати дитині точно буде ніколи!

Пропонуючи зіграти у щось з малечею, важливо не проґавити момент і зробити це ще до того, як матимуть місце перші вередування, інакше вгамувати примхи й перемкнути увагу дитини на гру потім може бути значно складніше. Також слід повідомити малюку, скільки часу займатиме дорога до місця призначення, це допоможе дитині налаштуватися на певний режим і відрегулювати надмірне перезбудження від очікування.

Кілометраж у числовому вимірі навряд чи дасть малюку усвідомити довжину маршруту і тривалість поїздки, тож зобразити потрібну відстань краще на малюнку. Пам’ятайте, що дошкільнята мають наочно-образний тип мислення, і усілякі абстракції, які погано візуалізуються, притлумлюють інтерес до того, про що говориться. Для наочної демонстрації довжини маршруту можна скористатися паперовим відрізком, підготованим заздалегідь або знайденим де-небудь в автівці — що більше відстані ви долаєте, тим більше закручуєте чи загинаєте паперовий корінчик. У такий спосіб малюк матиме змогу сам відстежувати довжину маршруту й очікування пройде для нього менш виснажливо.

Повідомивши дитині план і тривалість маршруту, нарешті, можна братися до розваг. Пропоновані ігри не тільки пожвавлять атмосферу переїзду, а й сприятимуть розвитку дитячої уваги, пам’яті й уяви, а також створять додаткову можливість попрактикуватися в лічбі. І, звісно, застосовувати їх можна де завгодно, бо, як ви самі матимете змогу переконатися, жодний спеціальний інвентар для ігор такого штибу не вимагається.

Ігри з лічбою і літерами

Рахуємо об’єкти, які трапляються на шляху. Спочатку разом з дитиною визначаємо, хто які об’єкти рахуватиме. Наприклад, хтось рахує зелені автівки, а хтось — жовті, і чиїх об’єктів на кінець раунду буде більше, той і переміг. Раунд закінчується дзвінком будильника чи сигналом таймера. У наступному раунді рахуємо інші предмети. Ця гра вимагає великої пильності, тож затягувати з нею не варто, три-чотири раунди — і слід перемкнути увагу на щось менш швидкоплинне.

Якщо малюк уже знає літери, домовтеся називати об’єкти на якусь із них. Наприклад, обираєте літеру «Д» і називаєте по черзі все, що бачите на цю літеру: дорога, дім, дерево, димар і т. д. Або ж не обмежуєтеся дорогою, і називаєте все, що на цю літеру знаєте загалом. Перемагає той, хто довше не здається.

Ігри для розвитку уяви

Якщо ви подорожуєте під яскраво-білими хмарами, це буде для вас додатковим приводом потішитись. Пороздивляйтеся хмаринки разом із малечею і повправляйтеся в найдотепніших фантазіях. Додати динаміки в цей процес допоможе постановка завдання. Наприклад, ціль — знайти серед хмарин динозаврика. Хто перший його побачить, той і переміг.

Стара казка на новий лад. Гра залучає увагу і фантазію, а крім цього, розвиває мовлення. Для основи підійде будь-який знайомий казковий сюжет. Ваше завдання — скласти нову казку зі знайомими персонажами, в якій описати все те, що може трапитися на вашому шляху. А можна цим і не обмежуватися. Нова казка взагалі може бути каламбуром із кількох старих, наприклад, Колобок вирушає з пиріжками до своєї бабусі та зустрічає Вовка у червоній шапочці. Дитині має сподобатися вигадувати абсурдні історії, тож у такий спосіб ви неабияк розважитеся.

Ігри для розвитку уваги

Гра «Я бачу». Один із вас загадує якийсь предмет у полі зору і називає його колір. Завдання іншого гравця — вгадати, який саме предмет заданого кольору мав на увазі суперник. Дається кілька спроб. Наприклад, дитина каже: «Я бачу щось біле», а ви відповідаєте: «Може, це хмара?» і очікуєте реакції. Якщо за кілька спроб не вгадуєте, пропускаєте хід і предмет знову загадує перший гравець.

Гра «Що змінилося?». Зазвичай вимагає наявності кількох несхожих між собою предметів. Ви знову-таки можете скористатися тим, що знайдеться під рукою. Для початку бажано, щоб предмети різнилися і за розміром, і за формою, і за кольором. Дорослий виставляє їх у рядок (можна на автомобільному сидінні), просить малечу заплющити очі й змінює щось місцями. Завдання дитини — відновити первинну послідовність і розставити предмети так, як вони стояли до цього. Для стовідсоткової доказовості можна скористатися фотозйомкою, і в разі, якщо малюк розставить предмети невідповідно, показати йому фотодокази. Для зовсім маленьких у цій грі достатньо 3–4 предмети, для дітей від трьох років можна спробувати 5–7 штук. З часом можна підвищити рівень складності й використовувати іграшки одного кольору, а також предмети, схожі за розміром і формою. Так запам’ятати послідовність буде складніше.

Усі ці веселощі значно полегшать ваше перебування в дорозі, а діти полюблять подорожувати вже з перших хвилин мандрівки, адже граючи в такі ігри, ви наділяєте малечу найціннішим скарбом, який майже завжди в дефіциті — винятковою увагою мами чи тата, яка паралельно ні на що і ні на кого не розповсюджується. Таку розкіш деколи можна дозволити собі тільки у відпустці, тож бажаю вдосталь насолодитися винятковістю. Веселої вам мандрівки!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.