19.02.2019 – Вівторок
«Молодь України»

Робота над самоцінкою

17.08.2018
Анастасія ПЛОТНІКОВААнастасія ПЛОТНІКОВА

Немає нічого важливішого за те, як ми самі ставимося до себе, що думаємо і відчуваємо тоді, коли доходить до оцінки власних дій чи себе загалом. Позитивне ставлення до себе є основою любові до світу, тож годі й казати, наскільки змінюються акценти в житті, коли приділяєш увагу самооцінці. Але як це зробити практично?

Скажіть «ні» своєму внутрішньому критику

Усі ми маємо критика усередині. У когось він суворіший, у когось — більш поблажливий, та він однаково має дотримуватися субординації: себто, ви стоїте над ним, а не він над вами. Зрозуміло, що нажива внутрішнього критика — будь-яка допущена помилка. Але люди, які займаються самоз’їданням, просто стоять на місці. Замість того, щоб шукати конструктивні рішення, припустившись помилки, вони пригнічують емоційний фон, позбавляють себе будь-якої винагороди за пророблену роботу, бо анульовують результат. Як наслідок — маємо стан фрустрації (яка виникає тоді, коли існує висока мотивація і велика перешкода для її досягнення), почуття зневіри й апатії та будь-яке небажання мати бодай якусь іще справу з самим собою, а іншими словами — залишаємось ні з чим.

Варто придумати яке-небудь «стоп-слово» і щоразу, коли ви помічаєте активність внутрішнього критика тоді, коли не давали йому право на її виявлення, застосовуйте «стоп-слово» (можна промовляти його вголос, прокричати чи прописати яскравими літерами) і швидко беріть тайм-аут у діалозі з самим собою. Після «стоп-слова» варто перемкнутися на іншу справу, пообіцявши собі повернутися до оцінки своїх дій тоді, коли цього бажатимете ви, а не внутрішній критик. Коли запал трохи вщухне, оцінити дії можна буде більш стримано і свідомо, а допущена помилка вже не здаватиметься такою непримиренною. Головне — не дати розгулятися ревному моралісту всередині!

Також корисним для обеззброєння критика буде компенсування невдачі, щойно виникне бажання поміркувати над її колосальністю. Робіть те, що вам добре вдається, щоб нагадати собі про успішність, пересвідчуватися у ній щоразу, допоки чаша самовдоволення не переважить самокритику.

Нагадуйте собі про переваги

Чудова вправа для самооцінки, яка допоможе тримати її «у формі», — двохвилинний брейк, під час якого ви нагадуєте собі про свої безперечні плюси. Потрібно зробити глибокий вдих, уповільнити мислення і запитати подумки: «Що в мені є дійсно хорошого?», а далі — називаєте, як мінімум, три речі. Наприклад: 1. Я завжди знайду спосіб змусити засмучену людину усміхатися. 2. Я вмію пробачати людям і не тримати на них зла. 3. Я завжди прагну ставати кращим, цим самим роблю світ довкола більш приємним і радісним.

Ці речі не повинні бути надто помпезними чи винятковими — прості людські риси, які складають основу щастя навкруги. Але нагадування собі про позитивні риси особистості не лише добре вплине на самооцінку в довгостроковій перспективі, а й допоможе, у разі поганого настрою, умить реабілітуватися тут і зараз.

Модифікованим варіантом цієї вправи є щоденний ритуал запису трьох позитивних речей про себе у щоденник. Завдяки своїй регулярності ця звичка посилить позитивне самоусвідомлення, а особливим бонусом цієї розваги є сформований за кілька тижнів практично нескінченний перелік компліментів собі самому, який буде спроможний покращити настрій навіть у періоди найскрутнішої зневіри.

Уникайте пастки порівняння

Одна з найбільш руйнівних психологічних звичок на рівні з перфекціонізмом — це схильність порівнювати себе з іншими. Постійне зіставлення своїх і чужих переваг затягує вас у пастку, з якої немає виходу, бо за таких обставин завжди є хтось кращий за вас, а отже, ви будете позбавлені позитивного результату. Витрачати стільки ресурсу на те, щоб постійно ставати кращим — і все одно опинятися позаду, — справа вкрай невдячна, тож порівнювати себе потрібно тільки з собою «вчорашнім». Це єдиний спосіб рухатися уперед, не підживлюючи наростання комплексів.

Ну і, авжеж, іще одна важлива річ у роботі над самооцінкою — пробачати собі, якщо не все виходитиме відразу. Пам’ятайте, що усі ми в праві бути не ідеальними, а коли щось не складається — це абсолютно нормально. І не забувайте частіше казати собі: «Все гаразд»!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.