24.05.2019 – П’ятниця
«Молодь України»

Агов! Може, завершимо децентралізацію?

15.04.2019
Іван ЛУКЕРЯІван ЛУКЕРЯ

1 квітня 2014 року — тоді в Україні мало хто серйозно сприймав амбітні плани з реформування місцевого самоврядування, децентралізацію влади. Але через п’ять років децентралізація стала візитною карткою нашої країни, однією зі головних реформ, які змінюють життя людей на краще.

Останніми роками народжується нова Україна. Нехай не так швидко, як хотілося б, але в країні відбуваються монументальні зміни. І помітні вони скрізь — і у великих містах, і малих селах.

Життя в регіонах і громадах відрізняється від того, що показують в новинах і постять в соцмережах. Там менше поганого. Там менше зради, хайпу, флуду. Але там більше зусиль, роботи і відповідальності. І це дає результат. Його важко не помітити, особливо в об’єднаних територіальних громадах.

У Солонянській ОТГ Дніпропетровської області створили сучасний європейський навчальний заклад, де діти вивчають фізику у фізичному кабінеті, хімію у хімічному і так далі. У школі є інклюзивно-ресурсний центр, де вчаться діти з особливими освітніми потребами. Тут прозорі двері, інтерактивні дошки, своя лабораторія та навіть метеостанція. А головний результат змін тут — якісно нова освіта. Школярі після створення ОТГ почали займати призові місця на обласній та всеукраїнській учнівській олімпіадах.

Навіть на Закарпатті, де регіональна влада не поспішає сприяти децентралізації, місцеве самоврядування розвивається. У Тячівській громаді відкрили новий Центр надання адміністративних послуг, де громадяни можуть отримати всі необхідні послуги. Тут завдяки децентралізації збудували унікальний спортивний комплекс за всіма міжнародними стандартами, де проводяться також міжнародні змагання.

У Глибоцькій ОТГ Чернівецької області працюють над місцевим економічним розвитком, сприяють самоорганізації та самозайнятості жителів громади. Тут мешканці громади за підтримки місцевої влади заснували кооператив «Добрі Газди» та створили сироварню. Сироварня — це можливість для селян не йти на базар, аби там продати молоко, а віддавати його напряму до сироварні, маючи постійний дохід без додаткових витрат на транспорт.

Таких прикладів сотні. У кожній області України, в місті чи селі — майже скрізь я бачив позитивні зміни. І ці зміни не відбулись автоматично, не впали з неба. Кожне досягнення — результат зусиль, енергії та віри багатьох людей, чий девіз — не чекай, а бери і роби.

В Україні вже є 886 ОТГ. У децентралізованих громадах (міста обласного значення та ОТГ) проживає майже 70 % усього населення, вони займають 37,6 % території України.

Власні доходи місцевих бюджетів за ці роки зросли майже у 4 рази. Місцеві бюджети складають понад 15 % валового внутрішнього продукту держави. Це вивело Україну у перелік найбільш бюджетно децентралізованих держав Європи. Бюджетна децентралізація перетворила територіальні громади у найбільшого публічного інвестора в територіях.

Узагальнюючи, виокремлю три основні колони змін, які формуються політикою децентралізації.

Перша колона, яка є візитною карткою децентралізованої України, — це нова інфраструктура. Формується вигляд нової України — змінюється простір громад, який стає комфортним та безпечним для людей. Суттєво відновлюється інфраструктура — ремонтуються старі та будуються нові дороги; нові освітні заклади — створено 778 опорних шкіл та 1260 їх філій; об›єкти медичної інфраструктури — тільки за рахунок державного бюджету буде відкрито 517 нових амбулаторій у сільські місцевості; створюється нова система надання адміністративних послуг — 778 нових ЦНАПів створено, з яких 125 в ОТГ; запроваджується централізоване водопостачання та водовідведення і сотні інших позитивних змін. За 2015-2018 роки за підтримки держави та міжнародних партнерів, спільними зусиллями центрального та місцевого бюджетів у громадах реалізували тисячі проектів.

Друга колона — це формування довіри до державних інститутів. Завдяки децентралізації місцеве самоврядування вперше отримало позитивний баланс довіри населення серед всіх інститутів держави (за виключенням армії). Українці нарешті почали довіряти комусь ще, крім себе, родини та друзів. Мешканці громад бачать прямий зв’язок зі своїм голосуванням на виборах — сплатою податків — позитивними змінами, які відбуваються навколо. Тому децентралізація є запорукою побудови державних інститутів, які будуть варті довіри.

Соціологічні дослідження, свідчать, що 60 % громадян підтримують продовження політики децентралізації та вважають реформу потрібною.

І третя колона, яка пов’язана з лінією «повноваження — ресурси — самоврядування» — зміна еліт. На місцях формується прошарок нових управлінців та місцевих політиків, які отримали повноваження та ресурси, створюють реальні зміни у своїх громадах. За кілька років ці нові управлінські команди отримають своє представництво у парламенті, зайдуть в уряд і будуть створювати нову якість політики на національному рівні.

То ж ні, не всі новини погані і нова Україна не приречена на неуспіх. На сьогодні децентралізація є історією перегонів між великою кількістю поганих трендів і новим розвитком мислення, який набирає обертів. Зміни відбуваються, зокрема у підходах до мислення, проте часто залишаються непомітними для ЗМІ та експертів.

Тому ми зобов’язані продовжити політику децентралізації, якою формуємо фундамент для структурних змін у країні, яка базуватиметься на підтримці і довірі громадян. Що потрібно робити? Покрокова дорожня картка для успішного завершення реформи вже є. Головне, щоб не було пізно. Рішення, які і зроблені уроки, мають бути вчасними.

За матеріалами
decentralization.gov.ua