24.05.2019 – П’ятниця
«Молодь України»

44 кандидати та їхні дивні обіцянки

12.03.2019
44 кандидати та їхні дивні обіцянки

Ольга ЖУРАВЛЬОВА

Президентська кампанія-2019 уже ­ознаменувалася щонайменше одним рекордом. Це найбільша кількість кандидатів за весь період незалежності — 44. У 1991 році на посаду Глави держави балотувалися шестеро осіб, у 2004-му їхня кількість склала 26, у 2014-му — 23.

Аналітики порталу «Слово і Діло» склали усереднений портрет претендента на президентське крісло.

Отже, типовий кандидат в президенти України — чоловік 49 років (серед жінок тільки чотири претендентки: Юлія Тимошенко, Юлія Литвиненко, Інна Богословська і Ольга Богомолець). Найімовірніше, він народився в Донецькій або Дніпро­петровській області (живе в Києві) і має вищу освіту (економічну чи юридичну). Крім того, він одружений і має двох або більше дітей.

Щодо політичного досвіду, то в середньому це трохи більше семи років. Найчастіше кандидат в президенти або був народним депутатом, або зараз є членом парламенту.

Заголом у віковій категорії 35­­–45 років за­реєстровано 15 кандидатів, 45–60 років — 22 кандидати, понад 60 — 7.

24 учасники перегонів висуваються від партії, а 20 — самовисуванці. Водночас 26 з них є членами партій, 18 — не входять до складу будь-якої політичної сили, порахували у громадські мережі «Опора».

Серед зареєстрованих кандидатів 16 є народними депутатами. Двоє кандидатів — Юлія Литвиненко та Андрій Новак — є безробітними, ще у одного — Романа Насірова — місце роботи не вказано. Також серед кандидатів є дві пари з однаковими прізвищами: Ігор Шевченко та Олександр Шевченко, Юлія Тимошенко та Юрій Тимошенко.

Зазначимо, що, згідно з опитуваннями соціологів, реальними фаворитами передвиборчих перегонів із 44 кандидатів є лише так звана «Велика трійка» — Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Володимир Зеленський. Саме між цими кандидатами, прогнозують політологи, розгорнеться запекла боротьба за вихід у другий тур. Останнє опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) підтвердило міцні позиції трійки лідерів. До того ж, значно покращив свої результати чинний Президент України, який приплюсував 5,8 % симпатій громадян серед тих, хто визначився з вибором, та обігнав лідерку «Батьківщини». Друга трійка лідерів рейтингів, яка однак не має реальних шансів, це Юрій Бойко, Олег Ляшко та Анатолій Гриценко.

Позначку в 1 % у межах похибки також переходять, за останніми даними, нардеп Євгеній Мураєв, екс-глава СБУ Ігор Смешко, мер Львова Андрій Садовий, парламентарі Олександр Шевченко та Олександр Вілкул, «свободівець» Руслан Кошулинський.

Гроші та програми

Як відомо, для реєстрації у ЦВК, претендентам необхідно було внести заставу у сумі 2,5 млн грн. Цікаво, що кандидати у президенти, які візьмуть участь у першому турі виборів, але програють, не ­отримають назад кошти.

«Грошова застава повертається суб’єкту її внесення (політичній партії чи кандидату на пост президента України) у разі, якщо відповідного кандидата визнано ­обраним президентом України або включено до виборчого бюлетеня для повторного голосування. В інших випадках грошова застава не повертається і перераховується до державного бюджету ­України», — пояснили у виборчій комісії.

Окрім застави, кожен з кандидатів подав до ЦВК ще й свою політичну програму. Переважно кандидати обіцяють відновлення територіальної цілісності України, повернення Криму і Донбасу, скасування недоторканності президента, народних депутатів і суддів, а також ринок землі з обмеженнями (заборонити продаж земель іноземцям, запобігти концентрації земель в одних руках). У передвиборних програмах особливі відмінності лише в цифрах: розмір зарплат і пенсій, рівень економічного зростання, кількість робочих місць тощо.

Однак дехто виділився і яскравими обіцянками. Як передає ВВС, 15 охочих поборотися за посаду президента обіцяють знизити комунальні тарифи (ще один — «припинити тарифний грабунок людей», а двоє — встановити мораторій на підвищення цих платежів). Щоправда, кандидати не врахували, що, згідно із законами, Президент України не впливає на рівень тарифів.

Як завжди, виділилися у Ляшка. «Для початку зроблю так, щоб у кожного ­українця був повний холодильник, в якому м’ясо водиться щодня, а не лише на свята», — йдеться в документі політика. А от Зеленський заявляє, що «Україна має стати світовим екологічним продовольчим супермаркетом». Невідомий самовисуванець Володимир ­Петров пропонує кожному громадянину України «щоденний безоплатний хліб». А ще він зазіхає на землі сусідів: «Через дипломатичні, політичні та інші дії повернення Україні споконвічних територій, які зараз належать Польщі, Білорусії, Росії, Румунії, Угорщині». Роман Безсмертний пропонує декриміналізувати легкі наркотики за прикладом і розвинених країни, Олександр Вілкул зби­рається заборонити «застосування ­армії всередині країни». Ольга Богомолець обіцяє олігархам «політичну кастрацію, соціальну ізоляцію і справедливий податок на розкіш». Юрій Кармазін пропонує змінити із державного Гімну слова «Ще не вмерла Україна», Аркадій Корнацький каже, що «Українська держава стане дійсно народною і буде перейменована в УНР — Українську Народну Республіку». А от лідер за кількістю реєстрацій Олександр Мороз (це вже його п’ята спроба стати президентом) хоче створити трибунал «для розгляду відповідальності посадовців за геноцид українського народу в 1991–2018 рр.».

Обирати нового президента українці будуть уже 31 березня. Як проголосувати на виборах не за місцем реєстрації, читайте у наступному номері «МУ».